Азаркін Олександр Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Азаркін Олександр  Олександрович

АЗА́РКІН Олександр Олександрович (18. 06. 1960, с. Добрунь Брянської обл., РФ) – художник, кераміст. Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1989, педагоги – Є. Єгоров, С. Солодовник, А. Константинопольський). Працював викл. образ. мист-ва Брян. культ.-осв. уч-ща (1982–84); художником Будянського фаянс. з-ду (1989–94); від 1994 – ст. викл. каф. живопису Харків. худож.-пром. ін-ту. Бере участь у виставках від 1986. Працює в жанрі тематичної картини, пейзажу, натюрморту, а також у царині декор.-ужиткового мист-ва, пластики. Розпочавши з монумент.-патріотичних творів («Жінки війни», 1989), художник віддає перевагу пейзажеві: «Нічне полювання» (1995), «Село взимку» (1997), «Весна прийшла» (1997), «Діброва» (1998), «Дощик» (1999) та ін.; інколи звертається до камер. композицій з дещо гротеск. характеристикою образу («Сусідки», 1996) або з образами пісенно-фольклор. чи ліричного характеру: «Квітка папороті» (1989), «Малиновий вечір» (1998). Для живопису характерне тональне рішення з ніжними градаціями, збагачене фактур. письмом. Звертається також до стиліз. форми й декоративності: «Ранок» (1993), «Риба» (1995); у жанрі натюрморту використовує живописно-пластичну мову: «Гранат», «Гарбуз», «Каштани» (усі – 1997), «Літній букет» (1999). Твори зберігаються у Харків. ХМ.

А. С. Півненко

Стаття оновлена: 2001