Азово-Дніпровська культура - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Азово-Дніпровська культура

АЗО́ВО-ДНІПРО́ВСЬКА КУЛЬТУ́РА – археологічна культура маріупольської культурно-історичної області. Ареал: Степове Подніпров’я, Крим та прилеглі р-ни Приазов’я. Виділив В. Даниленко. Названа за територією поширення. Датується останньою чвертю 5 – 3-ою чвертю 4 тис. до н. е. Розрізняють 2 періоди: неоліт. (нижні шари Собачок, Вовчка, могильники Вовнизький 2, Василівський 5) та енеоліт. (верхні шари Собачок, Вовчка, нижній шар Середнього Стогу, могильники Микільський, Лисогірський). А.-д. к. склалася внаслідок переселення у Подніпров’я та Приазов’я групи носіїв нижньодон. культури та їхнього проживання у сурському і дніпро-донец. оточенні. Житла 1-го періоду наземні, легкої конструкції, круглої та овальної форми, вогнища відкриті, підлога іноді з утрамбованої черепашки. Кераміку виготовлено із глини з домішками піску та рослин. решток. Переважали плоскодонні слоїки з косо зрізаними до середини вінцями або комірцями, рідше – слабо профільовані горщики з вінцями у формі комірця. У 2-му періоді розповсюджуються біконічні посудини. Особливістю посуду цієї культури є комірець; у 1-му періоді вузький, у 2-му – широкий і плоский, часто зроблений на косо зрізаному до середини вінчику. Орнамент у 1-му періоді – відбитки гребінцевих штампів, що утворюють горизонт. ряди, ялинку, зигзаг, стрічки, обмежені прокресл. лініями, гребінц. відбитками та заповненими останніми; у 2-му періоді – під впливом черкас. варіанта києво-черкас. культури дніпро-донец. культур. обл. розповсюджуються підтрикутні наколи та прокресл. горизонт. лінії, ялинки, сітки, геометр. композиції. На відміну від Надпоріжжя, у Приазов’ї протягом 2-го періоду поряд із новою орнаментацією далі існували гребінцеві відбитки та стрічкові композиції. Знаряддя праці виготовлені переважно з кременю. Нуклеуси призматичні. Ножі на середніх і великих пластинах. Різці кутові на пластинах. Скребачки: 1-й період – на відщепах півокруглі та овальні, кінцеві на пластинах; 2-й період – переважають кінцеві на скорочених пластинах. 1-й період – розповсюджені трапеції високі та середньовисокі, часто зі струганою спинкою. Вістря до стріл та дротиків двобічно оброблені, підтрикутні з прямою або фігур. основою. Трапляються кам’яні шліф. сокири, тесла, булави, кістяні знаряддя, різноманітні прикраси: підвіски з зубів оленя та риби, пластини з ікол кабана, намисто з каменю, перламутру, кістки, а з серед. 4 тис. до н. е.– підвіски з міді та золота. Похов. обряд: ґрунт. могильники, трупопокладення на спині витягнуто з широтною орієнтацією, поодинокі трупоспалення на стороні, вогнища на поверхні могильників, вугілля та вогнища у похов. ямах, скупчення каменю та закладки з них на поверхні могильників. Для 1-го періоду характерні поховання в індивід. ямах, що утворюють ряди, витягнуті з Пн. на Пд. У 2-му періоді переважають численні поховання у великих ямах, розрахов. на підзахоронення, іноді з підбоєм або дерев’яним перекриттям та входом. Основа госп-ва: полювання, скотарство, можливо, елементи землеробства. Сусідні культури: буго-дністровська, сурська, нижньодонська, києво-черкаська, з другої чверті 4 тис. до н. е. – трипільська та середньостогівська області. На зміну А.-д. к. прийшла середньостогівська.

Літ.: Даниленко В. Н. Энеолит Украины. К., 1974; Котова Н. С. Мариупольская культурно-историческая область (Днепро-Донское междуречье) // Археол. пам’ятки та історія стародав. населення України. Лц., 1994. Вип. 1.

Н. С. Котова

Стаття оновлена: 2001