Азовсталь - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Азовсталь

«АЗОВСТА́ЛЬ» – підприємство у галузі чорної металургії. Підпорядк. Держ. ком-ту пром. політики України, Мін-ву економіки України. Розташ. у м. Маріуполь Донец. обл. Засн. 1933 як металург. з-д «А.». Від 1983 – комбінат «А.», від 1993 – орендне підпр-во «Металургійний комбінат “Азовсталь”», від 1996 – ВАТ з колект. формою власності. 12 серпня 1933 доменна піч № 1 видала перший чавун. 4 січня 1934 на з-ді почало діяти сталеплавильне вироб-во. 1941–43, під час відступу рад. військ та окупації Маріуполя нім. військами, всі осн. об’єкти з-ду зруйновано. 1945 відбудовано доменну піч № 3 і мартенівську піч № 1. Далі відбудовувались зруйновані агрегати та велось буд-во нових цехів. 1948 введено в дію обтискний та рейкобалоч. цехи, 1952 почав працювати цех рейкових скріплень, 1953 – великосортний прокат. цех та аглофабрика. 1954 на «А.» вперше у СРСР освоєно вироб-во рейок довж. 25 м. 1972 почав працювати цех сортового скла, 1973 – товстолистовий прокат. цех, 1977 – конверторний цех, 1981 – електросталеплавильний цех. З-д нагороджено Орденом Трудового Червоного Прапора (1966), Орденом Жовтневої революції (1976). Нині комбінат діє за повним металург. циклом, що охоплює такі вироб-ва: агломераційне, доменне, сталеплавильне, прокатне. «А.» має розвинену транспортну систему, ремонтну базу, енергет. госп-во, цехи, що переробляють металург. відходи; порт, який дозволяє відвантажувати продукцію до багатьох країн світу мор. транспортом. Комбінат виробляє товстолистовий прокат для суднобудування, газонафтопровідні труби великого діаметра і різноманіт. конструкцій, зокрема для глибоковод. мор. платформ; залізничні рейки широкої колії різноманіт. типів (термозміцнені та нетермозміцнені), рейкові скріплення, сортовий та фасонний прокат (кутики, швелери, балки, профілі для шахтних стояків, шпунтовий паль, боковини риштаків скребкових конвеєрів), кулі сталеві для кульових млинів, буд. матеріали з металург. шлаків (гранульов. доменний шлак, щебені з доменних та сталеплавил. шлаків), а також посуд з кришталю; кухонні та м’які меблі. На комбінаті освоєно вироб-во металопродукції за стандартами США, Японії та Європ. ком-ту із стандартизації; товстолистовий прокат сертифіков. десятьма зарубіж. класифікац. т-вами, на нього видано 25 сертифікатів, на транспорт. та сортов. метал видано 9 сертифікатів, упроваджено автоматиз. установки ультразвук. контролю за якістю листового прокату «ДУЕТ-5 (АЗС)», що не має аналогів у світ. практиці дефектоскопії і дає можливість контролювати за вимогами світ. стандарту весь обсяг виготовленого листового прокату завтовшки від 6 до 60 мм. 1999 здійснено реконструкцію домен. печі № 4 зі збільшенням об’єму та встановленням безконусного завантажув. пристрою. Метою проведення реконструкції було також поліпшення екології довкілля. Цього ж року освоєно вироб-во 6 нових видів металопродукції, 4 видів меблів, 5 видів виробів із кришталю. На комбінаті виконуються роботи з освоєння випуску рейок типу УІК-60 за міжнар. стандартами. 2000 завершено модернізацію кисневого блоку, що поліпшило якість металопрокату. На модернізацію, тех. переоснащення та розвиток вироб-ва 1999 на комбінаті витрачено понад 150 млн грн власних коштів, введено в експлуатацію нові осн. фонди на суму понад 140 млн грн. У 2000 спрямовано на це понад 240 млн грн. За вироб-вом чавуну, сталі та прокату комбінат посідає 3-є місце в Україні. 1999 вироблено: агломерату – 1647,5 тис. т, чавуну – 2922,6 тис. т, сталі – 3639,1 тис. т, прокату – 3334,5 тис. т; частка прокату в заг.-укр. обсязі склала 14 %, а поставки по Україні в заг. обсязі металопродукції комбінату – 1891,3 тис. т (57 %); експортовано – 1424,6 тис. т (47 % виробленої комбінатом металопродукції). Продукція експортується у понад 50 країн світу. Осн. споживачі – Італія, США, Тайвань, Таїланд, Синґапур, Туреччина, Пд. Корея. Комбінат здобув дипломи у багатьох міжнар., всеукр. та регіон. виставках. Першим дир. підпр-ва був Я. Гугель (1933– 37), у 1985–98 – О. Булянда, від 1998 – В. Сахно. «А.» має санаторій-профілакторій, базу відпочинку та дит. оздоров. табір на березі Азов. м., спорткомплекс, яхт-клуб, тенісні корти, клуб юного техніка, Палац культури та ін.; бере участь у програмі соц.-екон. розвитку Маріуполя, фінансує утримання власних об’єктів соц.-культур. призначення та займається благодійною і спонсор. діяльністю.

Літ.: Лепорский В. В. 25 лет заводу «Азовсталь» // Сталь. 1958. № 8; Марченко В. Велетень металургії // Вітчизна. 1961. № 6; Лепорский В. В. Металлургическому заводу «Азовсталь» тридцать лет // Сталь. 1963. № 8; Винник А. В приазовской степи // Донбасс. 1966. № 3; 30 памятных лет: Очерки истории завода «Азовсталь». Д., 1968; Князюк В. «Азовсталь», стан «3600» // Вітчизна. 1973. № 6; Подвиг строителей стана «3600»: Статьи, зарисовки, интересные факты о строительстве прокатного стана на заводе «Азовсталь»: Сб. Д., 1973; Писарев В. В. Богатырь «3600». К., 1975; «Азовсталь» и азовстальцы: Статьи, очерки, репортажи. Д., 1976; Медников А. Южный плацдарм // Дружба народов. 1981. № 4; Азовсталь: Очерки. Д., 1983; Бузало В. Й. 50 років заводу «Азовсталь» ім. Серго Орджонікідзе // УІЖ. 1983. № 8; Князюк В. На огненной вахте: «Азовстали» им. Серго Орджоникидзе – 50 лет // Радуга. 1983. № 8; Шокул А. А. Заводу «Азовсталь» – 50 лет // Сталь. 1983. № 7.

В. О. Сахно

Стаття оновлена: 2001