Комаров Володимир Леонтійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Комаров Володимир Леонтійович

КОМАРО́В Володимир Леонтійович (Комаров Владимир Леонтьевич; 01(13). 10. 1869, С.-Петер­­бург – 05. 12. 1945, Москва) – російсь­­кий ботанік. Акад. АН СРСР (1920). Герой Соц. Праці (1943). Сталін. премія (1941, 1942). Держ. нагороди СРСР. Учень А. Бекетова, І. Бородіна, на формування його наук. інтересів також знач­­но вплинув С. Коржинський. За­­кін. С.-Петербур. ун-т (1894), де від 1898 й викладав (від 1918 – проф.); водночас від 1899 працював у Ботан. ін-ті АН СРСР у Ленінграді (нині С.-Петер­­бург; присвоєно його ім’я). Брав участь в експедиціях у Середню Азію (1892–93), на Далекий Схід, у Маньчжурію, Корею (1895–97), на Камчатку (1908–09) та ін., зібрав велику гербарну колекцію. У праці «Флора Маньчжурии» (т. 1–5, 1901–07), завдяки якій набув знач. популярності, описав 1700 видів рослин (із них 84 – вперше). Започаткував використання у ботаніці терміна «раса». Вивчав проблеми виду та видоутворення у рослин, еволю­­цію рослин. світу. Один із розробників морфол.-геогр. методу в систематиці. Президент АН СРСР (1936–45), Всесоюз. бо­­тан. т-ва (від 1930). Від 1932 очолював колектив учених, які готували до вид. 30-томну «Фло­­ру СССР» (Ленинград, 1934–64). РАН заснувала премію ім. К. Його ім’я також присвоєно Гір.-тайговій станції Далекосхід. від­­діл. РАН (Примор. край, РФ).

Пр.: Происхождение растений. Ленинград, 1933; Учение о виде у растений. Москва; Ленинград, 1940; Из­­бран­­ные сочинения. Т. 1–12. Москва; Ленин­­град, 1945–58.

Літ.: Павлов Н. В. Владимир Леонтье­­вич Комаров. Москва, 1951; Сто лет со дня рождения В. Л. Комарова. 1869–1969. Ленинград, 1972.

Н. М. Фещенко

Стаття оновлена: 2014