Азональність - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Азональність

АЗОНА́ЛЬНІСТЬ (від грец. ẚ... – префікс, який означає заперечення, і ζώνη – пояс, зона) – поширення певних природних явищ незалежно від зональних особливостей територій. А. ландшафтів пов’язана з тектоніч. розвитком Землі, нерівномір. розподілом на її поверхні суходолу й морів. Розташування щодо напрямів океаніч. повітр. мас проявляється через довготну диференціацію ландшафтів (секторність). Морфоструктурна неоднорідність, значна протяжність природ. зон із Зх. на Сх., наростання в цьому напрямі континентальності клімату зумовлюють провінц. відмінності ландшафтів у межах однієї природ. зони. У вузькому розумінні А. ландшафтів спричиняють регіон. та місц. геолого-геоморфол. фактори: рельєф, експозиція макросхилів, літологія антропоген. порід, глибина залягання та хім. склад ґрунт. і підземних вод. Під дією цих чинників формуються ландшафти, відмінні від заг. фону даної геогр. зони. Так, серед рівнин. мішанолісових ландшафтів України чітко виділяється Словечансько-Овруцький кряж із височин. ландшафтами, яким притаманні пн.-лісостепові риси. У межах Новгород-Сівер. Полісся зональний фон порушується розчленованою Придеснян. рівниною з лісостеп. ландшафтами. Проявом А. є вертикал. диференціація ландшафтів на Поділ. та Придніпр. височинах, вершинні поверхні яких у минулому, як правило, були зайняті широколистяно-лісовими, а схили та прилеглі рівнини – різно- травно-лучними ландшафтами. Вплив рельєфу на формування природно-територ. комплексів у межах вододільної частини Донец. кряжа, що пролягає в степ. зоні, проявляється в поширенні тут лісостеп. ландшафтів. Серед лісостеп. і степ. ландшафтів Придніпров. низовини, завдяки високому рівню залягання мінералізов. ґрунт. вод, розвинулися солонцеві й солончакові ландшафти. Геогр. (широтна) зональність порушується горами. На передгірних рівнинах своєрідну зональну інверсію (послідовність зміни) ландшафтів пов’язують із характером зволоження (збільшенням кількості опадів): на Крим. п-ові з Пн. на Пд. поширені напівпустельний, потім сухостеп. та степ. різнотравно-злакові ландшафти. А. має місц. та регіон. характер. Усі ландшафти Землі, властивості їхніх компонентів зазнають впливу широтної зональності та довготної диференціації. А. є такою ж заг. геогр. закономірністю, як і зональність. Впливає на характер і спрямованість багатьох природ. процесів: гравітац., зсувних, обвальних, стокових та ін.

Літ.: Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Природа мира. Ландшафты. Москва, 1989; Гродзинский М. Д., Шищенко П. Г. Ландшафтно-экологический анализ в мелиоративном природопользовании. К., 1993; Біланюк В. І. Ландшафти Українських Карпат в зонах трас магістральних трубопроводів. Л., 1998; Денисик Г. І. Антропогенні ландшафти Правобережної України. В., 1998.

П. Г. Шищенко

Стаття оновлена: 2001