Азотні добрива

АЗО́ТНІ ДО́БРИВА — органічні та мінеральні речовини, що вносяться у ґрунт як джерело азотного живле­н­ня рослин. Залежно від форм звʼязку азоту А. д. поділяють на аміачні (амонійні), ніт­ратні, аміачно-ніт­ратні й амідні. До аміач. добрив, що містять азот в аміач. (амонійній) формі (NH₃), належать хлорид і сульфат амонію, без­вод. аміак, аміачна вода; до ніт­ратних, що містять азот у ніт­рат. формі (NО^–₃), — різні види селітри (калійна, натрієва, кальцієва); до аміачно-ніт­ратних, що містять азот як у ніт­рат., так і аміач. формі, — аміачна селітра, вапняно-аміачна селітра і сульфат-ніт­рат амонію; до амідних, що містять азот в амід. формі (NH^–₂), — сечовина (карбамід), карбамідформ (сечовино-формальдегідна сполука) і ціанамід кальцію. Гол. вихідний продукт для виробництва А. д. — аміак. А. д. виробляють у твердому (порошкоподіб., кри­сталіч. та гранульований) й рідкому станах. За хім. властивостями вони роз­чин­ні у воді й легкодо­ступні для рослин. Найпошир. є аміачна селітра, сечовина, аміачна вода, рідкий без­вод. аміак. Аміачна селітра (NH₄NО₃) містить 34– 35 % азоту і використовується під усі с.-г. культури для основного, рядкового внесе­н­ня та підживле­н­ня, особливо озимини, ран­ньою весною. Сечовина, або карбамід (NH₂)₂CO, — більш концентров. азотне добриво, що містить 45–46 % азоту. На повітрі швидко роз­кладається до аміаку, тому його потрібно вносити без­посередньо у ґрунт. Добриво високоефективне під усі с.-г. культури і за­стосовується для позакорен. підживле­н­ня озимої пшениці 20–25 %-ним роз­чином. Рідкий без­вод. аміак (NH₃) — дуже концентров. добриво, що містить 82 % азоту. За­стосовується під усі с.-г. культури для осн. внесе­н­ня і підживле­н­ня. Щоб уникнути зайвих витрат азоту, його треба вносити у ґрунт на глиб. 10–18 см спец. машинами.

Аміачна вода (водний аміак — NH₄OH) містить 16–20 % азоту і за­стосовується для осн. внесе­н­ня під усі с.-г. культури та для підживле­н­ня просапних культур з обовʼязковим загорта­н­ням у ґрунт на глибині 8–14 см. Вапняно-аміачна селітра (NH₄NO₃ + CaCO₃) — пер­спективне добриво для ґрунтів з кислою реакцією. Вміст азоту складає 17–22 %, карбонату кальцію і магнію — 14–40 %. Сульфат амонію (NH₄)₂SO₄ містить 20,5–21,0 % азоту і 23–24 % сірки, що дає змогу за­стосовувати його як сірковмісне добриво. Хлорид амонію (NH₄Cl) містить 24–25 % азоту і 66,5 % хлору. Тому під культури, що бояться хлору (картопля, тютюн, гречка, люпин, льон, конопля, капуста, цибуля, вино­град), це добриво вносити не рекомендується. Вуглеаміа-кати [(NH₄)₂CO₃, NH₄HCO₃ і CO(NH₂)₂] містять 29 % азоту і 7 % вільного аміаку. За­стосовуються пере­важно у весняно-літ. період з обовʼязковим загорта­н­ням у ґрунт на глибині 12–15 см. Карбамід-аміачна селітра (28–34 % азоту) рекомендується до внесе­н­ня під усі с.-г. культури. За­стосовують не­значні обсяги натрієвої (NaNO₃ — 16 % N) і кальцієвої селітри (Ca(NO₃)₂ — 17 % N). Добрива гігро­скопічні, особливо кальцієва селітра, добре роз­чиняються у воді, високоефективні на кислих ґрунтах. Повільно діючі важкорозчин­ні азотні добрива (сечовино-формальдегідне — 38– 42 % N, сечовино-ацетальдегідне — 36–38 % N, ізобутилідендисечовина — 32 % N, оксамид — 32 % N) мають пере­вагу в тому, що азот з них не вимивається і рослини використовують його протягом усього вегетац. періоду. Ці добрива за­стосовують у р-нах надмір. зволоже­н­ня і на зрошув. землях.

Літ.: Прянишников Д. Н. Азот в жизни растений и в земледелии СССР. Москва; Ленин­град. 1945; Кардиловська Р. Пере­творе­н­ня азоту добрив у грунті та заходи по зменшен­ню його втрат. К., 1971; Кореньков Д. А. Агрохимия азотных удобрений. Москва, 1976; Довід­ник працівника агрохімслужби. К., 1991; Агрохімія. К., 1995.

М. В. Лісовий

Завантажити статтю