Айзман Давид Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Айзман Давид  Якович

А́ЙЗМАН Давид Якович (14(26). 03. 1869, Миколаїв – 26. 09. 1922, м. Дєтське Село, нині Пушкін Ленінгр. обл., РФ) – письменник, прозаїк і драматург. Закін. Микол. реальне уч-ще (1886) та Одес. рисувал. школу (1896). Продовжував навч. живопису в Школі образотвор. мист-ва в Парижі (1896–98). У нарисах та оповіданнях показав життя євреїв різних соц. прошарків, діяльність революційно налаштов. інтелігенції та складні драм. події і колізії, пов’язані з революцією і соц. суперечностями й нац.-реліг. нетерпимістю та забобонами, зокрема євр. погроми. Впливом поетики символізму позначені повість-диптих «Любовь» // «Жизнь», 1908; драма «Жены» // «Зарницы», 1909 та п’єса-казка «Светлый бог» // «Энергия», 1914 (усі – С.-Петербург). Худож. манері А. властива експресивність, майстерність динаміч. діалогу, що відбиває мовні особливості євр.-укр.-рос. говірки мешканців Пд. України. Трагедія «Терновый куст» (Берлин, 1907; Петроград, 1920) ставилася на сцені укр. театрів мовою оригіналу та в укр. перекладі.

Тв.: Черные дни. 1904; Рассказы: В 2 т. 1906–10 (обидва – С.-Петербург); Собрание сочинений. С.-Петербург; Петроград; Москва, 1911–19. Т. 1–8.

І. Д. Бажинов

Стаття оновлена: 2001