Аймурзаєв Жолмурза Мурзайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Аймурзаєв Жолмурза  Мурзайович

АЙМУРЗА́ЄВ Жолмурза Мурзайович (Аймурзаевтын Жолмурза; 25.08. 1910, с. Бесари Чимбайського округу, нині Каракалпакія, Узбекистан – 10. 05. 1996, м. Нукус, Каракалпакія, Узбекистан) – каракалпацький письменник. Засл. діяч мист-в Узб. РСР (1957), нар. письменник Каракалпакії (1947), нар. письменник Узб. РСР (1981). Держ. премія Респ. Каракалпакстан ім. Бердаха (1968). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Ін-т театр. мист-ва (1938) та Вищі літ. курси при Літ. ін-ті в Москві (1956). Працював учителем, журналістом, двічі обирався головою СП Каракалпакії, очолював каракалпац. філію Узб. кіностудії докум. фільмів (1963–72). Автор поет. зб., поеми «Айдын жол» («Світлий шлях», 1955), автобіогр. повісті «Жетимнин журеги» («Серце сироти», 1967), романів «Әмиўдарья бойында» («На берегах Амудар’ї», 1958), «Кызкеткен» (1972), «Мǝнзиллер» («Привали», 1991; всі – Нукус). Україні присвятив низку віршів і поем, зокрема «У вогні» та «Аральське море» (про Т. Шевченка). Переклав його вірш «Мені тринадцятий минало».

К. Б. Байніязов

Стаття оновлена: 2001