Айні

АЙНІ́ (Айнû; справж. — Садрид­дин Саид Муродзода; 15(27). 04. 1878, кишлак Соктаре Гіджуван. тюменю Бухар. вілайєту, нині Бухар. обл. Узбеки­стану — 15. 07. 1954, Душанбе) — таджицький письмен­ник, учений, громадський діяч. Перший президент АН Тадж. РСР (від 1940), почес. академік АН Узб. РСР (1943). А. — основоположник тадж. і один із зачинателів узб. літ-ри, «письмен­ник, який так органічно по­єд­нав у собі високу культуру Сходу з культурою Заходу» (М. Бажан). Навч. у медресе (Бухара). Писав тадж. і узб. мовами. У 20-х рр. А. уклав першу антологію тадж. літ-ри з найдавніших часів «Намунаи адабиёти точик» («Зразки таджицької літератури», Ч. 1–3, 1926). Автор поет. зб. «Ахгари инқилоб» («Іскри революції», 1923). Повість «Одина» («Одіна», 1924) разом з романами «Дохунда» («Дохунда», 1930) та «Fуломон» («Раби», 1934; всі — Самарканд) склали своєрідну трилогію. Вершина творчості — автобіогр. повість «Ёд­доштхо» («Спогади»; кн. 1–4, Сталінабад, 1949–54; за кн. 1–2 — Сталін. премія, 1950; укр. перекл. О. Новицького — «Бухара», К., 1983), в якій показав життя усіх сусп. верств у Бухарі на межі 19 — 20 ст. Автор моно­графій про Д. Рудакі, А. Фірдоусі, А. Навої, Авіцен­ну, Сааді та ін. Уклав «Луғати нимтафсилии точики» («Короткий тлумачний словник таджицької мови», 1938, опубл. 1976). Укр. мовою окремі прозові твори А. пере­клали Є. Ребрик, А. Могила, А. Сенкевич, О. Шокало, поезію — С. Жолоб, Л. Білик. У 1935 укр. письмен­ник І. Микитенко, ви­ступаючи в Парижі на Між­нар. кон­гресі письмен­ників на захист культури, говорив про А. як одного з найви­значніших майстрів культури. За ріше­н­ням ЮНЕСКО 1978 від­значено століт. ювілей А.; йому присвяч. спец. випуск ж. «Лотос» — органу Асоц. письмен­ників Азії і Африки; в Ляйпциґу ви­йшов альбом «Життя Садрід­діна Айні» нім., англ., франц., араб. і тадж. мовами. У Києві від­булися літ. чита­н­ня, присвяч. темі «Айні і Україна»; г. «Літературна Україна» подала до ювілею низку матеріалів, серед яких ст. Х. Айні «По­двиг поета», С. Лаврова «Від Вахшу до Дні­пра» — огляд особистих контактів укр. письмен­ників з Айні, О. Шокала «Українською мовою» — з історії пере­кла­да­н­ня творів А. в Україні, В. Белана і О. Дуна «Світова слава» — про ви­да­н­ня його творів у світі.

Тв.: укр. перекл. — Одіна. Х., 1931; Дохунда. Х., 1934; Стара школа. К., 1959; Смерть лихваря. Повість. К., 1978; Поезії // Вітчизна. 1978. № 4; Стара школа. Повість та оповіда­н­ня. К., 1985.

Літ.: Акобиров Ю., Харисов Ш. Садрид­дин Айни. Москва, 1968; Брагинский И. С. Садрид­дин Айни. Москва, 1978; Дзюба І. М. Садрід­дін Айні. К., 1987; Семенова С. Ф. Садрід­дін Айні. Короткий бібліогр. покажч. літ-ри. Л., 1968.

Н. В. Костенко, О. А. Шокало

Завантажити статтю