Ай-Петрі - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ай-Петрі

АЙ-ПЕ́ТРІ – гірська вершина Ай-Петринської яйли Головного пасма Кримських гір, на півночі від Алупки. Вис. 1234 м. Мальовничі зубчасті скелі вершинної зони, які утворилися в результаті вивітрювання, підносяться над яйлою на 20–30 м і круто обриваються до моря. Складається з вапняків. Численні карстові форми рельєфу (лійки, печери, шахти). На вершині – 1000-літній тис і буково-грабовий гай (пам’ятка природи від 1947; від 1973 – у межах Ялтинського гірсько-лісового заповідника). Об’єкт туризму. 1986 споруджено канатну дорогу, що сполучила А.-П. з Місхором.

Літ.: Флусов В. С. Ай-Петри: (Очерк-путеводитель). Сф., 1971; Душевский В. П., Шутов Ю. И. Ай-Петри. Путеводитель. Сф., 1986.

В. Г. Єна

Стаття оновлена: 2001