Академічне веслування - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Академічне веслування

АКАДЕМІ́ЧНЕ ВЕСЛУВА́ННЯ – вид веслярського спорту, до складу якого входять перегони на академічних суднах. Виділяють розпашне веслування (спортсмен працює одним веслом) і парне (двома веслами), на навч. (типу клінкер) і гоночних (скіф) човнах, зі стерновим і без нього. Академ. судна – спорт. вузькі продовгуваті легкі човни з винесеними за борти уключинами для весел і рухомими банками – сидіннями. Класи суден розрізняють за кількістю веслувальників: парне веслування – одиночки, двійки, четвірки, розпашне – двійки, четвірки, вісімки. Історія А. в. починається від часів Рим. імперії, де регулярно відбувалися перегони на багатомісних весляр. човнах. У 17–18 ст. весляр. спорт набуває особл. популярності, у багатьох країнах Європи створ. весляр. клуби, проводяться змагання. Як вид весляр. спорту А. в. сформувалося на поч. 19 ст. у Великій Британії і розвивалося серед молоді ВНЗів та шкіл. Від 1829 проводять традиц. змагання серед вісімок Оксфорд. і Кембридж. ун-тів. У 19 ст. створ. весляр. клуби і організовуються змагання з А. в. у Франції, Німеччині, Швейцарії, Бельгії, Італії та ін. країнах. 1892 Бельгія, Франція і Швейцарія засн. Міжнар. федерацію з весляр. спорту (FISA), до складу якої 1998 входило 103 нац. федерації. Від 1893 проводяться чемпіонати Європи, а від 1962 – світу. До програми літніх Олімп. ігор А. в. чоловіків входить від 1900, жінок – від 1976. У Рос. імперії змагання з А. в. проводилися від 1860. В Україні А. в. найуспішніше розвивалося в Києві, Миколаєві, Кам’янському (нині Дніпродзержинськ) та Одесі. 1887 у Києві створ. перший в Україні яхт-клуб, 1896 – весляр. клуб у Кам’янському. У СРСР перший чемпіонат з А. в. відбувся 1923, а в Україні – 1925 (Миколаїв). Першою укр. чемпіонкою СРСР у 1938 стала Г. Кириченко. В Україні до 2-ї світ. війни А. в. розвивалось у спорт. клубах і т-вах «Спартак», «Водник», «Динамо», «Будівельник» та ін. У першості СРСР 1946 команда Києва поділила 1–2 місця зі спортсменами з м. Горький. Від 1950 проводяться змагання на Кубок України з А. в., під час яких від 1998 розігруються іменні кубки відомих укр. спортсменів та екіпажів. Від 1979 у Херсоні проводяться респ. весняні марафон. змагання серед веслярів-академістів (від 1987 – Регата пам’яті президента Федерації академ. веслування В. Кохненка). Нині А. в. в Україні розвивається у Києві, Київ., Дніпроп., Черкас., Запоріз., Херсон., Микол., Вінн., Харків. обл. та АР Крим, зокрема у спорт. клубах МО України, Федерації спортивних товариств «Динамо», «Колос», «Україна» та ін. Укр. спортсмени беруть участь у міжнар. змаганнях, зокрема в Олімп. іграх: чоловіки від 1952, а жінки – від 1976. Олімп. програма передбачає змагання на дистанцію 2 тис. м: чол. – на човнах одиночках, двійках і четвірках парних, двійках і четвірках розпашних без стернового і вісімках; жін. – на одиночках, двійках і четвірках, двійках розпашних без стернової і вісімках. Осн. досягнення укр. спортсменів на Олімп. іграх: у вісімках (О. Гузенко, Н. Тараканова, Н. Розгон, О. Колкова, О. Зубко, О. Пуговська) – сріб. призер 1976, тренер – Г. Ушаков; О. Пивоварова, Н. Уманець, Н. Прищепа, Т. Стеценко, О. Терешина, М. Пазон, Н. Преображенська – сріб. призер 1980, тренер – В. Потапенко; четвірка (С. Мазій, Д. Міфтахутдинова, О. Ронжина, І. Фролова) – сріб. призер 1996, тренер – Є. Павлов. 1952 на чемпіонаті Європи Г. Жилін, І. Ємчук, Н. Опаленко та К. Землянська здобули перші золоті медалі з А. в. (усі – «Наука», Київ; тренери – В. Михайловський, Є. Безпальцев, Ю. Храновський). Усього 57 укр. спортсменів з А. в. здобули 52 золоті медалі на чемпіонатах світу та 42 – на чемпіонатах Європи. Серед них – семираз. чемпіонка світу О. Терешина, п’ятираз. чемпіонка світу Н. Уманець, чотирираз. чемпіонка світу Н. Яценко (усі – «Локомотив», Київ), трираз. чемпіон світу В. Досенко («Динамо», Херсон) та ін.

Н. Ю. Тараканова

Стаття оновлена: 2001