АНТИБІЛЬШОВИ́ЦЬКИЙ БЛОК НАРО́ДІВ (АБН) — ко­ординаційний центр організацій поневолених народів СРСР та сателітних країн. Засн. з ініціативи ОУН 21–22 листопада 1943 на таємній конференції у житомир. лісах за участю делегатів 12-ти нерос. народів, де була сформульована платформа спільної рев. боротьби проти рос. імперіалізму. Метою діяльності АБН було роз­членува­н­ня СРСР на нац. держави. Блок мав згуртовувати народи під гаслами: «Свобода народам! Свобода людині!». Після реорганізації 1946 зуси­л­ля АБН зосереджуються на залучен­ні до його діяльності пред­ставників сх.-європ. еміграції. Від часу заснува­н­ня та в різні періоди діяльності АБН його членами були такі організації: Комітет «Вільна Вірменія», Болгар. Нар. Фронт, Білорус. ЦР, Козац. Нар.-Визв. Рух, Хорват. Нар.-Визв. Рух, Чеський Рух за Свободу, Чеський Нар. Комітет, Естон. Визв. Рух, Союз Естон. Борців за Свободу, Грузин. Нар. Організація, Угор. Визв. Рух, Угор. Рух Міндсенті, Латв. Асоц. Боротьби проти комунізму, Литов. Рух Від­родже­н­ня, Словац. Комітет Визволе­н­ня, Комітет Нар. Єд­ності Турке­стану, Укр. Геть­ман. Союз, ОУН під проводом С. Бандери. У 1970-х рр. до АБН при­єд­налися організації «За свободу Вʼєтнаму» і «Вільна Куба». До АБН уві­йшло також кілька місцевих еміграц. організацій. У деяких країнах (США, Канада, Велика Британія) діють нац. організації АБН і групи під­тримки, напр., Амер. друзі АБН; в інших (Бельгія, Італія, Австралія, Арґентина тощо) організація пред­ставлена філіями і групами. У Великій Британії і США створ. молодіжні секції АБН. Від 1946 АБН очолив Я. Стецько як голова його ЦК, пере­о­браний 1954. ЦК складався з пред­ставників усіх народів (по одному). Крім ЦК, була створ. Рада Народів. Її Головами були В. Берзіньс, В. Каюм-Хан, Ф. Дюрчанський, Ф. Фаркаш де Кісбарнак, Р. Островський, ген. секр. — Н. Накашидзе і С. Покорни. Інформ.-пропагандист. роботу АБН проводив за допомогою період. і неперіод. ви­дань різними мовами, зокрема двомісячника «ABN — Correspondence» (від 1950, спочатку англ., нім. і франц., пізніше лише англ. мовою; ред. С. Стецько) і «Resestencia y Liberacion» (Буенос-Айрес). З АБН спів­працює ж. «Lʼest Еuropéen» (Париж). 1994 засн. журнал АБН «Свобода народів» (Львів, Київ, Торонто, Нью-Йорк) українською мовою. 1995–96 побачили світ 6 номерів. Шеф-ред. М. Базелюк. АБН влаштовував масові антибільшов. збори, демонстрації протесту, пресові конференції і між­нар. кон­греси, надсилав різноманітні меморандуми до провід­них політиків. АБН спів­працює зі Світ. Антикомуніст. Лігою і Європ. Радою Свободи. 20–21 листопада 1993 у Києві з нагоди 50-річчя Конференції поневол. народів від­бувся Кон­грес АБН. Делегати від України, Казах­стану, Чечні, Азербайджану, Грузії, Вірменії, Литви, Білорусі, Татар­стану, Таджики­стану та ін. держав ствердили, що імперська, загарбниц. політика Москви за­грожує людству, і тому нагальною потребою є формува­н­ня єдиного протиімпер. фронту з центром в Україні. Після конференції у Києві нац. комітети АБН зʼявилися в Азербайджані, Білорусі, Грузії, Казах­стані, Таджики­стані, Татар­стані, Чечні, країнах Балтики. Осередки АБН — у багатьох місцях поселе­н­ня українців у РФ. Координуючим центром їхньої діяльності став Укр. Комітет АБН. Українці становлять най­активнішу групу в АБН, особливо ОУН(б) і організації Укр. Визв. Фронту, вони і фінансують гол. чином його діяльність. Кер-во АБН знаходиться в Мюнхені. Від 1986 АБН очолює С. Стецько, Укр. Комітет АБН — М. Базелюк (Київ). Після роз­валу комуніст. системи діяльність АБН триває. Гол. зав­да­н­ням АБН в умовах незалеж. Укр. Держави і надалі залишається боротьба проти рос. імперіалізму та протидія спробам комуніст. реваншу в Україні.