Антидемпінгове мито - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Антидемпінгове мито

АНТИДЕ́МПІНГОВЕ МИ́ТО – особливий вид мита, що накладається на імпортовані товари, які реалізуються за демпінговими цінами (нижчими від їх нормальної вартості в країні вивозу чи внутрішніх цін країни, що імпортує), або з товарів, що ввозяться з держав, які субсидують експорт. Застосовують для оператив. регулювання ввезення окремих видів товарів на митну тер. країни з метою захисту вітчизн. товаровиробників і внутр. ринку від надлишк. заповнення ринку імпорт. товарами за зниженими цінами. Його використання дозволяється тоді, коли демпінг завдає матеріал. шкоди вітчизн. товаровиробникам, стримує розширення вироб-ва подібних вітчизн. товарів, сприяє завоюванню іноземцями нац. ринку, не захищеного відповідними товар. угодами. Установлення і стягнення антидемпінг. мита здійснюються відповідно до Закону України «Про єдиний митний тариф» (1992), ст. 13 якого вказує, що таке мито застосовується у випадках «ввезення на митну тер. України товарів за ціною, істотно нижчою за їх конкурентну ціну в країні експорту на момент цього експорту, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоду вітчизн. виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів чи перешкоджає орг-ції або розширенню вироб-ва подіб. товарів в Україні». Розрізняють попереднє та остаточне А. м. Перше є одним з попередніх антидемпінг. заходів, що застосовуються не раніше, ніж через 60 днів, і не пізніше, ніж через 9 місяців після порушення відповідного антидемпінг. розслідування. Розмір ставки попереднього А. м. визначається у відсотках до митної вартості товару, що є об’єктом антидемпінг. розслідування, і не повинен перевищувати попередньо розраховану демпінг. маржу (сума, на яку нормальна вартість перевищує експортну ціну) та повинен бути нижчим, ніж ця маржа, за умови, що ставка мита буде достатньою для запобігання шкоди, заподіяної нац. товаровиробнику. Після остаточного встановлення фактів наявності демпінгу та шкоди розмір ставки попереднього А. м. уточнюється. Попереднє А. м. справляється у кожному випадку окремо на недискримінац. основі, незалежно від країни експорту, якщо в рішенні Міжвідомчої комісії з міжнар. торгівлі (Комісії) визначається, що імпорт відповід. товару є об’єктом застосування попередніх антидемпінг. заходів. Остаточне А. м. застосовується в разі припинення антидемпінг. розслідування. Розмір ставки остаточного А. м. не може перевищувати величину демпінг. маржі та повинен бути меншим за величи-ну цієї маржі, якщо такий розмір ставки достатній для запобігання шкоди, заподіяної нац. товаровиробнику. Попереднє або остаточне А. м. справляється за ставкою і на умовах, установл. у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінг. заходів. Зазначене мито справляється незалежно від сплати ін. податків і зборів, зокрема мита, митних зборів. Імпортер може вимагати повернення сплачених сум А. м., якщо він довів, що Комісія прийняла відповідне рішення про те, що величину демпінг. маржі, на підставі якої розраховувалася ставка цього мита, було занижено до нуля або до рівня, нижчого за величину попередньо розрахованої демпінг. маржі, на підставі якої справлялося А. м. Загальні та спец. положення щодо справляння А. м., а також порядок розрахунку його ставки визначені в Законі України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22 грудня 1998. До останнього часу в Україні А. м. не застосовувалось. Факторами, що стримували його запровадження, були недостатня деталізованість зовн.- торг. статистики, відсутність у господарюючих суб’єктів (і в органах управління) зарубіж. стат. даних та ін. матеріалів, необхідних для проведення розслідування на рівні міжнар. процедур, а також дорожнеча цих розслідувань. В Україні антидемпінг. розслідування проводять уповноважені центр. органи виконав. влади – Мін-во економіки, Держ. митна служба та Комісія; розслідування може бути проведене також з ініціативи Митно-тарифної ради України.

Літ.: Закон України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22. 12. 98 // Уряд. кур’єр. 1999. № 31, 32; Система регуляторів перехідної економіки України. К., 1999.

Л. М. Шаблиста

Стаття оновлена: 2001