«АНТИКОМІНТЕ́РНІВСЬКИЙ ПАКТ» — договір терміном на 5 років, укладений 25 листопада 1936 у Берліні фашистською Німеч­чиною та мілітаристською Японією. Спрямований проти Комінтерну. Під гаслом боротьби проти комуністичної небезпеки ініціатори цього договору бажали здійснити новий пере­розподіл світу, встановити своє світове панува­н­ня. «Антикомінтернівський пакт» було доповнено таємною угодою, що перед­бачала спільну боротьбу проти СРСР (це не завадило, однак, укладен­ню через 3 роки таємної угоди між Німеч­чиною і СРСР про спів­працю та взаємодопомогу). До «Антикомінтернівського пакту» 1937 при­єд­налася Італія, 1939 — Угорщина, Іспанія. У 1939–40 «Антикомінтернівський пакт» пере­творився на від­критий воєн­ний союз Німеч­чини, Італії та Японії. 25 листопада 1941 договір було продовжено на 5 років, до нього при­єд­налися Болгарія, Данія, Фінляндія, Румунія, Словач­чина, Хорватія та уряд окупованої японцями частини Китаю (у м. Нанкіні). Після роз­грому фашистської Німеч­чини та її союзників (1945) «Антикомінтернівський пакт» припинив своє існува­н­ня.