Антимонід - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Антимонід

АНТИМОНІ́Т (лат. antimonium – сурма, сурм’яний блиск) – мінерал класу сульфідів. Інша назва – стибніт (від лат. stibnit – сурма). Sb2S3. Домішки переважно механічні: As, Ag, Au. Сингонія ромбічна. У аншліфах в антимоніт. масі виявляється самородне золото. Колір і риска – свинцево-сірі. Блиск сильний металевий. Твердість 2–2,5. Крихкий. Питома вага 4,6. Діелектрик. Міститься в гідротермал. родовищах вулканіч. областей. Супутники: кіновар, флюорит, кварц, кальцит, каолініт, галеніт, сфалерит, барит, реальгар та ін. В Україні є у низькотемператур. кварц. жилах і штокверках Донбасу, Закарпаття, Криму, Поділля. Зустрічається також у сучас. термал. джерелах Курил. гряди та Камчатки (РФ). Великі родовища на о. Шикоку (Японія), в провінції Юнань (Китай). Антимонітні руди – гол. джерело сурми. Використовуються у сплавах зі свинцем і цинком для «типографського металу», деталей підшипників, твердого дробу та деталей різних механізмів, а також у вироб-ві гуми текстильній, скляній, мед., хім. пром-стях.

А. Я. Радзивілл

Стаття оновлена: 2001