Антип Петро Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Антип Петро  Іванович

АНТИ́П Петро Іванович (04. 04. 1959, м. Горлівка Сталін., нині Донец. обл.) – скульптор, графік, живописець. Чл. НСХУ (1989). Навч. на відділ. скульптури Пензен. худож. уч-ща (1980–84, викл. А. Сєверін), у майстернях В. Цоя та О. Бема (1984–86). Від 1986 – скульптор на Донец. худож. комбінаті. Організував творчу групу «Схід- Арт», у 1989 – фірму «Східна Україна» для проведення скульптурно-монум. робіт. Від 1985 – учасник укр. та міжнар. виставок, 1995 – персон. виставка у Парижі. Твори зберігаються у фондах НСХУ, Мін-ва культури і мист-в України. Експресивністю пластики, лаконізмом і схильністю до великої форми мист-во А. тяжіє до традицій давньослов’ян. монум. скульптури. Малярство митця лапідарне, вирізняється естет. гармонійністю; колір, лінія, малюнок несуть інакомовну, закодов. інформацію, що стає їхньою домінантою. Сам А. окреслює цю творчу манеру як «фігуративний символізм».

Тв.: скульптури – «Мій Сервантес» (1990), «Старий та море» (1998), «Поцілунок за 30 срібняків» (1999); живопис – «Страта Гонти» (1991), «Ми прийшли» (1991).

Е. О. Димшиць

Стаття оновлена: 2001