Антипенко Євген Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Антипенко Євген  Миколайович

АНТИ́ПЕНКО Євген Миколайович (25. 07. 1923, м. Євпаторія, нині АР Крим) – лікар. Д-р мед. н. (1964), проф. (1992). Закін. Ленінгр. військ.-мед. академію (1946), де працював викл. (1946–53), нач. відділу військ. частини (1953– 59), ст. н. с. (1959–69). Потім – у Київ. н.-д. рентґено-радіол. та онкол. ін-ті: зав. лаб. радіобіології (1969–74); Київ. НДІ заг. і комунал. гігієни: зав. лаб., гол. н. с. (1977–92); Київ. НДІ соц. гігієни та упр. охороною здоров’я: гол. н. с. (1993–94); від 1994 – гол. н. с. Ін-ту здоров’я МОЗ України (нині Ін-т екогігієни і токсикології). Осн. напрямки дослідж.: динаміка розвитку гальмувал. процесу у судиноруховому центрі при екстремал. дії; залишкові явища гострої променевої хвороби; особливості впливу радіозахис. препаратів на розвиток відновлювал. процесів при різних дозах іонізувального опромінювання; генет. наслідки хім. забруднення довкілля у людей.

Пр.: Остаточные явления острой лучевой болезни. Москва, 1963; Генетические эффекты микроволн в биологических системах различных уровней организации // Успехи соврем. биологии. 1988. Т. 105, вып. 3; Показатели репродуктивной функции населения Украины // МУ. 1996. № 4.

А. І. Петрашевич

Стаття оновлена: 2001