Антипович Костянтин Єрофійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Антипович Костянтин  Єрофійович

АНТИПО́ВИЧ Костянтин Єрофійович (25. 12. 1899, м. Луков Люблін. губ., нині Польща – 1949) – історик, сфрагіст. Закін. 1-у Полтав. г-зію (1918), навч. на істор.-філол. ф-ті Київ. ун-ту (1918–19), закін. Київ. ІНО (1923). Працював учителем завод. школи при Заливан. цукр. з-ді на Поділлі (1919–21); у Київ. труд. школах № 2, 61 та 70 (1923–25). Від 1926 читав лекції з соц.-екон. наук на Перших київ. мед. курсах. Від 1928 – зав. труд. школи № 74 у Києві. Був секр. на Вищому істор. семінарі при Київ. ІНО, де розробляв тему «Міста на Україні»; від 1929 – викл. курсу історії України і Росії, від 1930 – проф. цього ін-ту. Одночасно співпрацював у ВУАН: від 1925 – асп., н. с. н.-д. каф. історії України, співроб. Комісії для виучування соц.-екон. історії України 18–20 ст. та Істор.-геогр. комісії, а 1934 – н. с. Істор.-археогр. ін-ту, під час роботи в якому подав до друку працю «Монополістичний капіталізм на Сталінщині». Після закриття ін-ту був київ. обл. інспектором охорони пам’яток культури. Працював також у Київ. істор. архіві ім. В. Антоновича, Архіві давніх актів, у рукопис. відділі б-ки Київ. ун-ту. Належав до наук. школи Д. Багалія, представники якої були в опозиції до неонародниц. школи М. Грушевського. Був знавцем староукр., старорус., польс., грец. і лат. мов, володів також нім. і французькою. Досліджував тему «Приватно-панські міста на Правобережній Україні в кін. 17 та в 19 ст.», укр. сфрагістику. У ґрунтовній сфрагістич. праці «Київська міська печатка» // «Юбілей. зб. на пошану акад. Д. Багалія» (К., 1927, ч. 1), яка не втратила свого значення й нині, поєднано велику кількість досліджув. відбитків київ. міської печатки із висвітленням проблем. питань про час її існування, еволюцію тощо. Автор рец., вміщених у ж. «Життя і революція», на праці «Матеріяли до економічно-соціяльної історії України ХІХ ст. Т. 2» М. Слабченка (1927, № 3); «Очерки по истории рабочего класса на Украине» А. Пажитнова (1927, № 10–11); видання ВУАН до ювілею акад. Д. Багалія (1928, № 4); та рец. у ж. «Червоний шлях» на кн. «Транзитний торг України за першої половини ХІХ ст.» О. Оглоблина (1928, № 4). Рятуючись від репресій, переїхав у Поволжя, де працював проф. пед. ін-ту (м. Енгельс).

Пр.: Праці В. І. Щербини з історії м. Київа // Нові студії з історії Київа Володимира Івановича Щербини. К., 1926; Організація позашкільного життя дітей трудових шкіл та зміст клюбної роботи // Шлях освіти. 1929. № 11.

Літ.: Окіншевич Л. Моя академічна праця в Україні. Л., 1996; Верба І., Юркова О. Український сфрагіст Кость Антипович: Замальовка до портрета // Мат. 6-ї наук. геральдичної конф. Л., 1997; Юркова О. Сфрагістична розвідка Костянтина Антиповича // Там само.

В. А. Короткий

Стаття оновлена: 2001