АНТК імені О. К. Антонова - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
АНТК імені О. К. Антонова

АНТК імені О. К. Антонова – авіаційний науково-технічний комплекс, що займається розробленням літаків (див. «Ан»). Створ. 31 травня 1946 у Новосибірську О. Антоновим як ДКБ-153 (1952 переведено до Києва). Від грудня 1953 – Союзне ДКБ № 473; від січня 1965 – Держ. Союз. дослід. з-д № 573; у квіт. 1966 з-д перейм. у підпр-во п/с А-3395, паралельно використовувалася у відкритому листуванні назва «Київ. мех. з-д»; у листопаді 1984 присвоєно ім’я О. Антонова; від березня 1991 – сучасна назва. Від початку існування створ. 20 оригін. типів і понад 100 модифікацій літаків різного класу і призначення. Серед них багатоцільовий літак Ан-2, який започаткував велику родину «Анів»; транспортні Ан-8, Ан-12, Ан-22 («Антей»), Ан-26, Ан-32, Ан-72, Ан-74Т, Ан-124 («Руслан»); пасажир. лайнери Ан-10, Ан-14, Ан-24; конвертов. вантажно-пасажир. Ан-28, Ан-74ТК; спеціаліз. – с.-г., лісопожежні, полярні, метеозахисту тощо; а також – планери, дельтаплани, мотодельтаплани. Нині в АНТК під кер-вом ген. конструктора П. Балабуєва створ. нові машини – Ан-38, Ан-225 («Мрія»), Ан-70 і Ан-140; модифікуються раніше створ. апарати, забезпечується їх експлуатац. супроводження, виконуються інжиніринг. роботи з метою підвищення ресурсу літаків, проводиться навч. та перенавчання льотного складу та тех. персоналу. Підпр-во направляє до різних країн світу висококваліфік. фахівців для надання допомоги в освоєнні авіатехніки та навчанні нац. кадрів, бере участь у міжнар. кооперації з проектування та виготовлення авіац. техніки. В АНТК застосовують найновітніші технології, постійно вдосконалюють методи проектування, використовують сучасне обладнання в усіх галузях літакобудування. Одним з провід. наук. напрямків, що розробляються в АНТК, є аеродинамічні дослідження. Завдяки наявності власної аеродинаміч. труби АТ-1 і утвореного на її основі аеродинаміч. комплексу, АНТК може проводити повний цикл продувних випробувань, починаючи від проектування моделей та розробки експерим. устаткування і закінчуючи видачею рекомендацій і висновків. Тут можуть проводитися великі дослідження аеродинаміч. характеристик не тільки літаків, але й аеростатичних, безкрилих і гвинтокрилих літал. апаратів, дельтапланів і парапланів, вивчення процесів десантування парашутистів і техніки, а також розроблення та виготовлення динамічно подібних і дистанційно пілотованих моделей. В аеродинаміч. комплексі АНТК розроблено низку унікальних «ноу-гау» світ. рівня (напр., створ. продувні імітатори силових установок), на матеріалах дослідж. захищено багато кандидат. і доктор. дисертацій. За 35 р. роботи аеродинаміч. труби нагромаджено знач. досвід проведення досліджень не тільки в суто авіаційних, але й у багатьох ін. напрямках. Зокрема у аеродинаміч. трубі АТ-1 можна виконати оцінку вітрових навантажень на висотні будинки і споруди, дослідження плинів повітр. потоків, тарировку приладів, що вимірюють швидкість і напрямок повітр. потоку, відпрацьовування аеродинаміки швидкісних назем. транспорт. засобів, повітряно-енергетич. установок, а також різні дослідж. в інтересах розвитку швидкіс. видів спорту. В АНТК розроблено також надійні методи забезпечення необхід. міцності і ресурсу літакових та ін. конструкцій, підданих як статич., так і динаміч. навантаженням. Тут працює один з найбільших у Європі випробув. комплексів, де виконуються сертифікац. випробування на міцність та втомну міцність літал. апаратів будь-якого класу – від дельтапланів до гігантів типу «Руслан» і «Мрія». До складу АНТК входить льотно-випробув. база, розташ. у м. Гостомель, де проводиться повний комплекс необхідних льотних та сертифікац. випробувань нових «Анів». Сучас. літак немислимий без широкого застосування в ньому конструкцій з полімерних композиц. матеріалів (ПКМ), у створенні і впровадженні яких АНТК є лідером у вітчизн. авіац. пром-сті від 1970-х рр. і донині. Ці конструкції на основі вуглецевих, скляних, органічних і гібридних армувальних волокон з комплексу властивостей у 2– 3 рази перевершують металеві матеріали. Зокрема вони відрізняються меншою на 25– 30 % вагою, зниженою на 50– 80 % трудомісткістю виготовлення, кращою якістю зовн. поверхні, підвищеною корозій. стійкістю. Завдяки цим та ін. корис. якостям ПКМ знаходять у конструкції літаків дедалі ширше застосування. Напр., обсяг застосування композитів в Ан-70 досягає 25 % від заг. маси конструкції проти 6 % на «Руслані». Завдяки цьому вдалося досягти значно вищої транспортної і екон. ефективності літака в цілому. Ще одним свідченням росту технол. можливостей АНТК стали розробки в галузі авіац.-косміч. тематики. Останнім часом проведено дослідження декількох проектів «літаючих космодромів» на базі літаків Ан-124 і Ан-225. Запуск з борту цих літаків косміч. об’єктів дозволяє домогтися безпрецедентно широкого діапазону можливих кутів нахилу орбіт і багатораз. зниження вартості виведення корис. вантажу. Нині разом з підпр-вами РФ на базі Ан-124 реалізується програма косміч. системи «Повітряний старт», перші комерц. запуски якої заплановано на 2003. В АНТК розвиваються практично всі технол. напрямки в авіабудуванні. Відбувається це системно, відповідно до конкрет. програм підвищення тех. рівня літаків «Ан». Інтегруючою ланкою в цьому склад. процесі виступають сучасні комп’ютерні інформ. технології (КІТ). Стратегія їхнього застосування передбачає розроблення і реалізацію в АНТК і на підпр-вах-партнерах технології повного електрон. визначення виробу, заснованого на тривимір. моделюванні і створенні інтегрованої бази даних проекту. Нині передано до експлуатації кілька конструктор. залів комп’ютер. моделювання, оснащених новітніми комп’ютер. станціями, введено в роботу сервери і ядро обчислюв. мережі, запроваджено сучасні системи автоматиз. проектування CAD/CAM/CAE/PDM. Організовано систему навчання конструкторів і технологів, розробляється програма навчання роботи з КІТ для всіх категорій фахівців. Упровадження КІТ забезпечує підвищення якості й оперативну реалізацію запитів замовника при створенні і модифікації виробів, а також дозволяє АНТК брати участь у спільних міжнар. авіац. проектах. АНТК співпрацює з понад 200 підпр-вами, ін-тами України, Росії, Узбекистану, Казахстану та ін. зарубіж. країн. Літаки «Ан» і агрегати до них серійно виготовляють у Києві, Харкові, а також у Росії (Новосибірськ, Воронеж, Самара, Омськ, Іркутськ, Ульяновськ), Узбекистані, Польщі, Китаї та Ірані. Для спільної наук.-тех., вироб.-господар. і зовн.-екон. діяльності з програми «Ан-70» 1996 створ. рос.-укр. консорціум «Середній транспортний літак». 30 грудня 1992 Авіац. Регістр Міждерж. Авіац. Ком-ту видав АНТК сертифікат за номером Р-2 на право створення цивіл. літаків. Станом на 1 січня 2001 на підпр-ві працюють бл. 7 тис. співроб. Прагнучи досягти макс. ефекту від новіт. техпроцесів, фахівці АНТК постійно розширюють сферу їхнього застосування. Понад 10 р. тому підпр-во розпочало роботи зі створення наземних видів транспорту. Рац. використання авіац. технологій дозволило надати створеним зразкам високих споживчих якостей. Зокрема, в серійне вироб-во на Київ. авіац. з-д «Авіант» після випробувань передано з’єднані трьохосьові тролейбуси К12.01, К12.03, К12.05 пасажиромісткістю 180–200 осіб і двоосьовий К12.04 на 112 пасажирів, які виготовляються із корозійностійких алюмін. сплавів та полімер. матеріалів і відрізняються від аналогів меншою масою та споживанням електроенергії, високою корозій. стійкістю і тривалим терміном використання. Шляхом адаптації тролейбус. кузова під дизел. двигун розробляється також міський автобус. За тими ж принципами спроектовано і виготовлено дослід. зразок кузова єдиного в СНД низькопідлогового чотириосьового трамвая місткістю до 200 пасажирів. Список розробок доповнюють спец. вагон для Одес. мор. порту, кузов рефрижератора, електробус, вагон класич. метро, автобус і спорт. велосипеди з вуглепластику, на яких виступає олімп. збірна України. Розроблено проект легкого автоматиз. метрополітену РАДАН, що розглядається як альтернатива традиц. метрополітенові та швидкісному трамваєві і здатний перевозити до 55 000 пас./год. Керування його рухом повністю автоматизоване. При АНТК створ. авіатранспорт. підрозділ – авіакомпанія «Авіалінії Антонова», що здійснює міжнар. вантажні авіаперевезення на чартер. основі. Нині в парку авіакомпанії нараховується вісім літаків Ан-124-100, чотири Ан-12, Ан-22, два Ан-32П, по одному – Ан-26, Ан-28, Ан-72, Ан-74. Перевозить різноманітні вантажі, серед них великогабаритні та нестандартні. Зокрема, перевезено із Харкова в Ташкент гідротурбіну (88 т) для Таштакумської ГЕС; буд. техніку для ліквідації наслідків землетрусу в м. Спітак (Вірменія); техніку для ліквідації кризи в Перській затоці; електрогенератор фірми «Сіменс» із м. Дюссельдорф у м. Делі масою 135,2 т; ядерне пальне в спец. контейнерах із м. Хабанія у м. Єкатеринбург (за програмою ООН роззброєння Іраку); залізнич. локомотив (102 т) із м. Лондон (Канада) у м. Дублін. Мережа вантаж. перевезень на регуляр. авіалініях постійно зростає. Спільно з «Авіакомпанією Авіалінії України» та «Міжнародними авіалініями України» освоєно маршрути: Київ – Шидзяджуан (Китай), Київ – Стамбул, Київ – Амстердам тощо; виконуються перевезення вантажів територією США. За багаторіч. досвід міжнар. вантаж. перевезень і номенклатуру авіац. парку АНТК присвоєно статус нац. вантаж. авіаперевізника. 1966 підпр-во нагородж. Орденом Леніна, у 1975 – Орденом Трудового Червоного Прапора, 1995 в рамках Міжнар. проекту – «Факелом Бірмінґама» «За успішне економічне виживання в умовах соціально-економічної кризи», 1998 – «Золотою Зіркою за досконалість та якість». В АНТК діє Нар. Музей та мемор. кабінет-музей О. Антонова.

Літ.: Радченко И. В. и др. Самолет Ан-2. Москва, 1974; Яковлев А. С. Советские самолеты: Крат. очерк. Москва, 1982; Кузнецова Т. Від першого «Ана» до «Руслана» // Прапор комунізму. 1987, 29 серп.; Комаров А. А. и др. Устройство и летная эксплуатация самолета Ан-26. Москва, 1987; Шавров В. Б. История конструкций самолетов в СССР 1938–1950 гг. Москва, 1988; Пономарев А. Н. Советские авиационные конструкторы. Москва, 1990; Титков Ю. Н. Самолет Ан-28: Устройство и эксплуатация. Москва, 1993; Беба П. Ми – авіаційна держава: [АНТК «Антонов» закінчив складання другого Ан-70] // Уряд. кур’єр. 1996, 31 груд.; «Восьмерка». Первый «летающий кит» Антонова // АВ. 1996. № 3, 4; Заярин В. М., Краснощеков А. Н. Античный герой ХХ века: [Ан-22] // Там само. 1997. № 5; «Ты, как из сказки богатырь…» // Там само. 2000. № 1.

А. Ю. Совенко

Стаття оновлена: 2001