Антків Богдан Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Антків Богдан  Михайлович

А́НТКІВ Богдан Михайлович (14. 01. 1915, с. Острів Терноп. пов., Галичина, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. – 22. 12. 1998, Львів) – драматичний актор, диригент, композитор, драматург. Засл. арт. України (1952). Закін. Львів. консерваторію (1969, кл. хор. диригування Ю. Луцева). Батько З.-Б. Анткова, брат М. Анткова. Працював у Терноп. хор. капелі (1940–41); Терноп. обл. драм. театрі ім. І. Франка (1944– 48); Терноп. муз.-драм. театрі ім. Т. Шевченка (1948–63); Львів. академ. укр. драм. театрі ім. М. Заньковецької (1964– 98). Виконавець героїко-романтичних та характер. ролей. Створив чимало образів героїв-коханців. Автор музики до вистав Терноп. муз.-драм. театру (1950–58); диригент хор. капели Львів. ун-ту (1973– 75). Інсценізував прозові твори: «Розлука» І. Цюпи (1961, Терноп. муз.-драм. театр ім. Т. Шевченка); «На зламі ночі» (1964), «Край битого шляху» (1966), «Несподівані зустрічі» Р. Іваничука (всі у співавт.), «Прапороносці» О. Гончара (1975, співавтор С. Данченко), «Мотря» Б. Лепкого (1994) – всі на сцені Львів. академ. укр. драм. театру ім. М. Заньковецької та ін. Переклав з польс. п’єси Я. Івашкевича «Літо в Ноані», Г. Запольської «Мужчина» та «Жабуся».

Ролі: Наливайко («Наливайко» за І. Ле), Гонта («Гайдамаки» Леся Курбаса за Т. Шевченком), Недобитий («Невольник» М. Кропивницького), Кобзар («Маруся Чурай» Л. Костенко), Гурман («Украдене щастя» І. Франка), Михайло Барильченко («Суєта» І. Карпенка-Карого), дядько Лев («Лісова пісня» Лесі Українки), Михайло Старицький («Марія Заньковецька» І. Рябокляча), Сулиман («Сестри Річинські» Б. Анткова та І. Вільде), граф Кент, Дож («Король Лір», «Отелло» В. Шекспіра), Левон («Розорене гніздо» Янки Купали), Кучмієнко («Розгін» за П. Загребельним), Старий («Провінціалки» Я. Стельмаха).

Літ.: Вірина Л. Ой, літа орел // УТ. 1970. № 2; Медведик П. Грані, барви, мелодії: Театр. силуети // Вільне життя. 1975, 15 січ.; Корнієнко О. Тернопільський драматичний театр ім. Т. Шевченка. К., 1980; Полєк.

П. К. Медведик

Стаття оновлена: 2001