Антоневич Влодзімеж

Визначення і загальна характеристика

АНТОНЕ́ВИЧ Влодзімеж (Antoniewicz Wùodzimierz; 15. 07. 1893, м. Самбір, нині Львів. обл. — 20. 05. 1973, Міланувк, побл. Варшави) — польський археолог. Нагородж. Командор. хрестом ордена «Polonia Restituta», Орденом франц. почес. ліги всіх трьох ступенів. Член Польс. АН (1957) та низки іноз. академій і наук. т-в. 1912 роз­почав студії у Львів., згодом продовжив у Краків., Віден. та Праз. університетах. 1918 в Яґел­лон. університеті отримав ступінь канд. філософії, 1920 в По­знан. університеті — д-ра н. у галузі давньої історії. 1921 організував у Варшав. університеті першу каф. давньо­істор. археології і був її керівником. 1923 — проф. над­звичайний, 1928 — проф.; 1934–36 — декан гуманіт. ф-ту, 1936–39 — ректор цього університету. 1921–39 — проф. давньо­істор. археології Вільного Польс. Університету. У 1940– 44 — ст. референт статистики Варшав. міської управи, одночасно проводив під­пільні доктор. семінари і входив до під­пільного сенату Варшав. університету. Тоді ж працював у секції пере­д­історії в Кракові оберігачем памʼяток старовини, врятував від знище­н­ня та роз­кра­да­н­ня музей Вавеля. 1945 — в. о. ректора, пізніше — проректор Варшав. університету, 1953–63 очолював у ньому каф. польс. археології. Від часу організації Ін­ституту історії матер. культури 1954 був чл. його наук. ради і кер. від­ділу археол. Атласу, пере­твореного 1962 на самост. установу. Проводив активну діяльність у Польс. археол. товаристві, у Т-ві друзів науки в По­знані та польс. народо­знавчому товаристві. За­ймався збира­н­ням памʼяток старовини. Тривалий час працював у музеях, був чл. музей. рад та спілок. А. — ред. часописів «Windomoúci archeologiczne» (1921–26), «Swiætowid» (1927–56); серій. ви­да­н­ня Польс. АН «Pasters» (1959–70). Брав активну участь в археол. екс­педиціях у Сирії, Єгипті та Палестині, керував археол. роз­копками на тер. Польщі. Наукові праці з археології, етно­графії, історії мистецтва, релігіє­знавства, до­істор. етно­графії.

Пр.: Przemówienie, wygùoszone podczas uroczystej inauguracji roku akademickiego 1936–1937 w dniu 18 paêdziernika 1936. Warszawa, 1936; Historia sztuki najdawniejszych spoùeczeñstw pierwotnych. Czæúã 1. Warszawa, 1957; Religia dawnych Sùowian. Warszawa, 1957; Fizjografia i geografia pasterstwa Tatr polskich i Podhala. Wrocùaw, 1959; Architektura i zabudowa pasterska Tatr polskich i Podhala oraz góralska sztuka plastyczna. Wrocùaw, 1966.

А. С. Мирончук

Завантажити статтю