Антоневич Влодзімеж - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Антоневич Влодзімеж

АНТОНЕ́ВИЧ Влодзімеж (Antoniewicz Wùodzimierz; 15. 07. 1893, м. Самбір, нині Львів. обл. – 20. 05. 1973, Міланувк, побл. Варшави) – польський археолог. Нагородж. Командор. хрестом ордена «Polonia Restituta», Орденом франц. почес. ліги всіх трьох ступенів. Чл. Польс. АН (1957) та низки іноз. академій і наук. т-в. 1912 розпочав студії у Львів., згодом продовжив у Краків., Віден. та Праз. ун-тах. 1918 в Яґеллон. ун-ті отримав ступінь канд. філософії, 1920 в Познан. ун-ті – д-ра н. у галузі давньої історії. 1921 організував у Варшав. ун-ті першу каф. давньоістор. археології і був її керівником. 1923 – проф. надзвичайний, 1928 – проф.; 1934–36 – декан гуманіт. ф-ту, 1936–39 – ректор цього ун-ту. 1921–39 – проф. давньоістор. археології Вільного Польс. Ун-ту. У 1940– 44 – ст. референт статистики Варшав. міської управи, одночасно проводив підпільні доктор. семінари і входив до підпільного сенату Варшав. ун-ту. Тоді ж працював у секції передісторії в Кракові оберігачем пам’яток старовини, врятував від знищення та розкрадання музей Вавеля. 1945 – в. о. ректора, пізніше – проректор Варшав. ун-ту, 1953–63 очолював у ньому каф. польс. археології. Від часу орг-ції Ін-ту історії матер. культури 1954 був чл. його наук. ради і кер. відділу археол. Атласу, перетвореного 1962 на самост. установу. Проводив активну діяльність у Польс. археол. т-ві, у Т-ві друзів науки в Познані та польс. народознавчому т-ві. Займався збиранням пам’яток старовини. Тривалий час працював у музеях, був чл. музей. рад та спілок. А. – ред. часописів «Windomoúci archeologiczne» (1921–26), «Swiætowid» (1927–56); серій. видання Польс. АН «Pasters» (1959–70). Брав активну участь в археол. експедиціях у Сирії, Єгипті та Палестині, керував археол. розкопками на тер. Польщі. Наук. праці з археології, етнографії, історії мист-ва, релігієзнавства, доістор. етнографії.

Пр.: Przemówienie, wygùoszone podczas uroczystej inauguracji roku akademickiego 1936–1937 w dniu 18 paêdziernika 1936. Warszawa, 1936; Historia sztuki najdawniejszych spoùeczeñstw pierwotnych. Czæúã 1. Warszawa, 1957; Religia dawnych Sùowian. Warszawa, 1957; Fizjografia i geografia pasterstwa Tatr polskich i Podhala. Wrocùaw, 1959; Architektura i zabudowa pasterska Tatr polskich i Podhala oraz góralska sztuka plastyczna. Wrocùaw, 1966.

А. С. Мирончук

Стаття оновлена: 2001