Антоневич-Болоз Ян - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Антоневич-Болоз Ян

АНТОНЕ́ВИЧ-БО́ЛОЗ Ян (Antoniewicz-Boùoz Jan; 03. 05. 1858, с. Скоморохи, нині Терноп. обл. – 29. 09. 1922, м. Бад-Ельстер, Німеччина) – польський мистецтвознавець, літературознавець. З походження вірменин. Д-р філософії (1880), надзвичайний проф. (1893), звичайний проф. (1898). Навч. в ун-тах: Яґеллонському (Краків), де вивчав філологію (германістику і романістику; 1876– 80), Вроцлавському – філософію (1880–82), Мюнхенському – історію мист-ва, естетику і філософію (1884–86). Працював кер. каф. історії новіт. мист-ва Львів. ун-ту (1893–1922) і дир. Ін-ту історії мист-ва (1894– 1922). Чл. Польс. АН (від 1897) та співзасн. наук. т-ва у Львові (1920). Досліджував питання теорії та історії мист-ва, зокрема ренесансу і модернізму, а також історію польс. літ-ри. Надавав великого значення іконографії у дослідж. з історії мист-ва. Був прихильником символізму і підтримував рух символістів. Цікавився арх-рою вірменів, що жили на зх.-укр. землях, зокрема у Станіславові (нині Івано-Франківськ), Снятині, Тисмениці, Кутах. Автор праць про світську та церк. вірмен. арх-ру на зх.-укр. землях. Його опис життя вірменів у Кутах не втратив актуальності й нині. Написав статтю про І. Труша (1904). Також опублікував «Geschichte des Humanismus und der Renaissance in Polen» (München, 1886), «Historia, filologia i historia sztuki» (1897), «Katalog wystawy sztuki polskiej 1764–1886» (1894), «Grottger» (1910), «Synteza twórczoúci Leonardo da Vinci» (1919; усі – Львів).

Літ.: W. Podlacna. Jan Boùoz Antoniewicz // Prace Sekcji Komisji Historii Sztuki Towarzystwa Naukowogo we Lwowіе. T. 1. Lwów, 1923; Полєк.

C. Заброварний

Стаття оновлена: 2001