КОМАРО́В Олександр Миколайович (01. 11. 1932, с. Черніцино Вологод. обл., РФ) – геолог. Д-р геол.-мінерал. н. (1987). Закін. Ленінгр. ун-т (нині С.-Пе­тер­бург, 1955). Працював 1955–67 у геол.-розв. експедиціях Мін-ва геології СРСР. 1969–96 – в Ін-ті геохімії, мінералогії і рудоутворення НАНУ (Київ): 1986–88 – зав. лаб. геології і геохімії докембрій. рідкіснометал. родовищ, 1988–96 – зав. відділу гео­логії і металогенії докембрію. Від 1996 – на пенсії. Осн. напрями наук. дослідж.: розроблення теор. основ металоген. аналізу, прогнозування пром. родовищ, складання прогнозно-металоген. карт, виявлення закономірностей простор. розміщення і геол. умов утворення рідкіснометал. зруденіння раннього докембрію.

Пр.: Тектоніка Українського щита. 1979 (спів­авт.); Диафториты и натрие­­вые метасоматиты Волынского блока. 1980; Редкометальные тектоно-метасоматические зоны Украинского щита. 1991 (спів­авт.); Генетические типы и закономерности размещения урано­вых месторождений Украины. 1995 (усі – Київ).

І. Ф. Шраменко