Антоненко Борис Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Антоненко Борис  Іванович

АНТО́НЕНКО Борис Іванович (27. 12. 1927, с. Верхній Нагольчик, нині смт Антрацитів. міськради Луган. обл.) – бандурист, кобзар. У дитинстві втратив зір. Під час війни переїхав з батьками до Узбекистану. Закін. Ташкент. муз. уч-ще (1952, кл. баяна) і пед. ін-т ім. Нізамі Ґянджеві (1969, ф-т музики і співу). 1958 навчився грати на бандурі у кобзаря П. Супруна й відтоді кобзарює. Працював артистом концертних бригад Узбекистану, вів гуртки у Т-ві сліпих. 1977 переїхав до Києва. У репертуарі – укр. нар. пісні, твори кобзарів та сучасних композиторів. Автор пісень «Ой, плакала Україна» (слова П. Носача), «Стоїть в селі Суботові» (слова Т. Шевченка), «Любіть Україну» (слова В. Сосюри), «Сини України» (слова М. Малявки).

Б. М. Жеплинський

Стаття оновлена: 2001