АНТО́НЕНКО Григорій Микола­йович (28. 08. 1927, с. Степанівка, нині Приазов. р-ну Запоріз. обл. — 13. 01. 2017, Запоріж­жя) — актор. Народний артист України (1996). Премія «Наш родовід» СТДУ (1997, Київ). Дебютував 1943 у Запоріз. прифронтовому театрі ім. М. Островського. Закін. драм. студію при Запоріз. укр. муз.-драм. театрі (1948, курс В. Магара). Працював в цьому театрі від 1944 (з пере­рвою). Рік працював в Укрконцерті разом із М. Гриньком у парному конферансі. Манері А. притаман­ні яскрава характерність, музикальність. За амплуа — простак. Чимало ролей цього плану в муз. ви­ставах залишили помітний слід в історії Запоріз. театру: Микола («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Рамон («Поцілунок Чаніти» Є. Шатуновського, музика Ю. Мілютіна), Генка Без­смертний («Севастопольський вальс» О. Гальпериної, Ю. Ан­ненкова, музика К. Лістова), Тотай («Потрібна героїня» О. Гальпериної та Ю. Ан­ненкова, музика В. Баснера), Опанас («Циганка Аза» М. Старицького). Яскрава характерність актора виявилася в роботі над ролями Гусака («Потомки запорожців» О. Довженка), Калитки («Сто тисяч» І. Карпенка-Карого), Наполеона («Наполеон і корсиканка» І. Губача). Інші ролі: Лихой («Москаль-чарівник» І. Котляревського), Яша («Професор Буйко» Я. Баша), Непряхін («Золота карета» Л. Леонова), Швейк («Пригоди бравого солдата Швейка» за Я. Гашеком). Роль у кіно — генерал Октябрський («Море у вогні», Мосфільм).