Антоніни

Визначення і загальна характеристика

АНТОНІ́НИ (до 2-ї пол. 18 ст. — Голодьки, або Холодки) — селище міського типу Красилівського ра­йону Хмельницької області. Знаходиться у пн. частині Волино-Поділ. височини (300 м над р. м.), на р. Ікопоть (притока р. Случ, бас. Дні­пра), за 9 км від залізнич. станції Антоніни, за 26 км від райцентру та 76 км від обл. центру. Має авто­станцію, звʼязок з великими містами через автобусні сполуче­н­ня Шепетівка — Київ, Нетішин — Хмельницький, Теофіополь — Хмельницький. Площа 3,9 км². Насел. 2,9 тис. осіб (2000): українців — 98 %, проживають також поляки, росіяни, білоруси, євреї, угорці. Ві­доме з 2-ї пол. 14 ст. У різні роки с-ще належало магнатам Острозьким, Любомирським, Сангушкам (від 1753). На­зване на честь Антоніни Сангушко (дружини І. Мальчевського) прибл. у 1769–70. У 1923–62 А. — центр Антонін. р-ну Камʼянець-Поділ. обл. Від 1957 — смт. Корисні копалини — торф, глина, мінерал. води. В А. — цукр. завод, ВАТ «Антонінське РТП» (ремонт транс­порт. засобів), ВАСТ «Антонінське» (с.-г. обʼ­єдн., де вивели чорно-рябу породу великої рогатої худоби), с.-г. ТОВ «Довіра», рибне госп-во (у 30-х рр. вивели антонін. породу дзеркал. коропа). У с-щі — заг.-осв., муз. шк., шк.-інтернат, ДЮСШ, лікарня, Будинок культури, Будинок творчості, 3 б-ки, дит. оздоров. табір, стадіон. Архіт. памʼятка — комплекс споруд садиби (2-а пол. 18 ст.). Палац 1803 пере­будовано — змінено парадний під­ʼ­їзд, декоровано зовн. ви­гляд, збудовано бібліотеку, оранжерею, павіль­йон у китайському стилі. Вдруге палац та парк реконстру­йовано в кін. 19 ст., коли власником був Й. Потоцький. Палац не зберігся, від старої садиби залишилися манеж, будинок управителя, кілька будівель, де жили робітники маєтку, а також вʼїзні брами до палацу та парку, альтанка і частина огорожі. Антонін. парк — памʼятка (від 1972) садово-парк. мистецтва. Площа 14,4 га. Статус заповід­ника — від 1960. Парк заклав на поч. 19 ст. ландшафт. архітектор Кайзер на березі р. Ікопоть. Нині на тер. парку 7 осн. алей з ялини європейської, туї західної, липи серцелистої, горобини звичайної, клена гостролистого, берези пухнастої, верби білої (плакучої). Другий ярус алей — пухироплідник калинолистий, сніжноягідник білий, вишня магалебська. У парку зро­стає 48 видів, форм і гібридів дерев та кущів. Особливий інтерес становлять модрина польська (занесена до Червоної книги України), сосна чорна, ялина колюча, бархат амурський, бук лісовий (пурпурнолистий), вільха чорна, горіхи атлантолистий та маньчжурський. 1990 роз­роблено проект рекон­струкції парку, після чого почали від­новлювати це­гляну огорожу навколо нього, до­глядати зелені насадже­н­ня. Уродженцем А. є Герой Радянського Союзу А. Леонтюк.

Н. В. Лукашук

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю