Антоніо Олінто - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Антоніо Олінто

АНТО́НІО ОЛІ́НТО (Antonio Olinto) – місто на півдні бразильського штату Парана. Значний осередок українців у Бразилії. Насел. 7,73 тис. осіб (2000), з них 1/3 – українці. Пл. 465 км2. Засн. 1895 на виконання уряд. програми заселення Бразилії. Від 1960-х рр. – місто. 1896 в А. О. прибуло 2022 особи зі слов’ян. земель, серед них 350 укр. родин із Тернопільщини та 40 польських – переважно селяни, які придбали земел. ділянки від 10 до 25 акрів. Укр. поселенці тривалий час зберігали етнічні особливості і до серед. 20 ст. мало асимілювалися. Укр. родини жили за давніми звичаями, зберігали патріарх. характер, із чітко визначеними ролями поміж членами сім’ї – залежно від віку та статі. Кількість дітей на родину становила 8,4, а після 1950 – 7,1. Велику роль у житті укр. родин А. О. відігравала й відіграє релігія та церква. Місцеві парохи УГКЦ мають значний вплив на світогляд українців А. О., розвиток їхніх громадських та культурних інституцій. Так, І. Михальчук (парох в А. О. упродовж 1910–50) був визнаним авторитетом і суворим наставником, що контролював релігійні, виховні й соц. орг-ції українців – т-во «Просвіта», с.-г. кооперативи, шкіл. т-во тощо. Укр. громада А. О. має дерев’яну церкву Непорочного Зачаття з образом покровительки храму, вишитим дорогоцін. коралами, що їх пожертвували парафіяни. Церква нині є в переліку турист. об’єктів штату. Щорічно третьої неділі листопада в А. О. відбувається Марійська проща, яка збирає багато віруючих з усієї Бразилії (приїздить до 20 тис. прочан). Чимало дівчат та хлопців присвячують своє життя релігії, працюючи в Ін-ті катехиток св. Серця Ісуса, служебницях Непорочної Діви Марії, чині св. Василія Великого. Більшість українців А. О. працює у с. госп-ві, вирощує квасолю, кукурудзу, жінки й дівчата займаються вишиванням і писанкарством.

Літ.: O. Boruszenko. Os ucranianos. Curitiba, 1995. M. L. Andreazza. Paraíso das delícias: um estudo da imigraça~o ucraniana 1895–1995. Curitiba, 1999;

М.-Л. Андреаза

Стаття оновлена: 2001