Антончик Михайло Владиславович
АНТО́НЧИК Михайло Владиславович (15. 06. 1921, Київ — 08. 07. 1998, там само) — живописець. Батько В. Антончика. Член НСХУ (1950). Народний художник України (1982). Заслужений діяч мистецтв (1970). Закін. Київський художній інститут (1950, майстерня А. Петрицького, К. Єлеви). Працював у галузі станк. живопису. Автор лірич. полотен на сільс. тематику, плакатів, портретів. Дотримувався реаліст. манери з елементами декоративізму. Твори зберігаються у НХМ та ін. музеях України.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Портрет доярки К. Кошової» (1949), «Ганна Семенівна» (1961), «Свято в селі Моринцях. Відкриття Палацу культури» (1963–64), «Золотий вік» (1971), «Жовтнем народжені» (1963–64), «Колгоспники» (1964–67), триптих «Поема про жінку» (1968–69), «Мої вчителі. Кость Єлева і Анатолій Петрицький» (1971–72), «Хазяїн рідної землі» (1975), «Творці» (1979), «Листи сина» (1983), «Земля рідна» (1984), «Безсмертя» (1985), «Фронтові листи» (1990).
Людина 