АНТОНЮ́К Анатолій Євдокимович (06. 12. 1934, смт Славута, нині місто Шепетівського р-ну Хмельницької обл.) — інженер-будівельник. Кандидат технічних наук (1970). Член-кореспондент Української академії архітектури (2002). Державна премія України в галузі науки і техніки (1999). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1999). Працював на буд-ві у м. Жовті Води Дні­проп. обл. (1957–58); Ін­ституті «Укрводока­нал­проект» (1958– 66): ст. інж., нач. від­ділу нової техніки, раціоналізації, винахідництва; в Ін­ституті УкрДІ­ПРОцивільсільбуд (1971–83): нач. від­ділу, гол. інж. (від 1976); гол. інж.-консультант Держ. проект. ін­ституту Монголії (1963–65, 1971– 72); у 1983–2011 — директор Укр. спец. наук.-ре­ставрац. проект. ін­ституту «Укр­проектре­ставрація» Держбуду України. Учасник роз­робле­н­ня кон­структ. рішень у проектах ре­ставрації памʼяток архітектури: у Києві — церква Миколи Притиска, церква Миколи Набережного, Успен. собор Києво-Печер. лаври, Грец. монастир на Контрактовій площі; у Каневі — Успен. церква; у Москві — Культур. центр України.