Антонюк Зиновій Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Антонюк Зиновій  Павлович

АНТОНЮ́К Зиновій Павлович (24. 12 (за паспортом 24. 07). 1933, с. Деполтичі Холм. пов. Люблін. воєводства, Польща) – публіцист, перекладач, правозахисник. Закін. у Холмі 4 кл. укр. початк. школи. Від 1944 мешкав у Луцьку, 1945 – у Львові, де закін. Політех. ін-т (1958), аспірантуру (1964). Працював на приладобуд. з-ді та у н.-д. секторі Львів. політех. ін-ту. Від 1960 – у НВО «МАСМА» (Київ). 1962 за сприяння А. Горської познайомився з І. Світличним, який справив на нього великий вплив. А. почав поширювати твори «самвидаву», передавав за кордон «Український вісник». 1964 став ініціатором орг-ції при об’єднанні істор. лекторію, яким керував М. Брайчевський. 12 січня 1972 заарешт. і того самого року Київ. обл. судом засудж. на 7 р. позбавлення волі в таборах суворого режиму та на 3 р. заслання. Перебував у 35-й зоні політ. таборів у Перм. обл. Брав активну участь у передаванні інформації про долю політв’язнів за межі табору. 1975 у зоні судом Чусов. р-ну засудж. на 3 р. тюрем. режиму у Владимир. в’язниці. Заслання відбував у м. Бодайбо Іркут. обл., РФ – трест «Лензолото». Був одним з авторів документу Моск. Гельсин. групи «О положении заключенных в лагерях СССР». У Київ повернувся на поч. 1982. Місяць працював на з-ді «Червоний гумовик», згодом із політ. мотивів позбавлений роботи; не міг працевлаштуватися. У серпні 1982 засудж. до ув’язнення за «дармоїдство». Покарання відбував у Білій Церкві та Харкові. 1983– 93 – слюсар Київ. з-ду електротранспорту. 1990–94 – депутат Київ. міської Ради. Від 1994 – пенсіонер, працює в Укр.-амер. бюро захисту прав людини, експерт Міжнар. фонду «Відродження». Автор численних статей з питань прав людини, сусп. свідомості та духовної культури.

Пр.: Правозахист в Україні // Права людини в Україні. Вип. 4. К.; Х., 1994; Щодо питання прав людини в Україні // ПрУ. 1995. № 2 (співавт.); Релігія в суспільстві: можливості взаємного реформування через право відрізнятися, тобто зберігати індивідуальність // Права людини в Україні. Інформ.-аналіт. бюл. Укр.-амер. бюро захисту прав людини. Вип. 13. К.; Х., 1995; На людській путі // ЛіС. 1996. № 3; Права людини у відкритому суспільстві // Вітчизна. 1996. № 9/10; Про чистоту і простоту // Сучасність. 1996. № 5; Побудова громадянського суспільства в Україні та християнське соціальне вчення // Там само. 1998. № 11; Листи з волі. К., 1999 (співавт.); Кілька «холмських» рефлексій // Знаки часу. До проблеми порозуміння між церквами. К., 1999.

Літ.: Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960– 80-х років. К., 1995; Тарнашинська Л. «А коли ж ми почнемо любити свободу?..»: Рец. на кн. «Листи з волі» // ЛУ. 2000, 6 січ.

Ю. І. Шаповал

Стаття оновлена: 2001