Комарова Любов Михайлівна — Енциклопедія Сучасної України

Комарова Любов Михайлівна

КОМАРО́ВА Любов Михайлівна (30. 12. 1875(11. 01. 1876), м. Острогозьк, нині Воронез. обл., РФ – 28. 08. 1937, Одеса) – перекладачка. Дочка Михайла, сестра Богдана, Віри, Галини і Маргарити Комарових. Закін. г-зію в Одесі, здобула ступ. д-ра меди­цини в Ун-ті м. Монпельє (Фран­ція). Працювала у притулку для підкинутих дітей в Одесі; у серед. 1920-х рр. – в Одес. відділ. Держ. вид-ва України. Від 1887 – учасниця одес. літ. т-ва «Молода громада», що продовжувало традиції київ. «Плеяди». У перекл. К. вийшли наук.-популярна пра­ця англ. фізико-хіміка М. Фара­дея «Історія свічки» (1924), ро­­ман франц. письменника В. Гю­­ґо «Дев’яносто третій рік» (К., 1928; Х., 1932; спільно з О. Косач-Кривинюк), праця Д. Лавро­ва «Основи фармакології і то­ксикології» (спільно з братом).

Літ.: Зленко Г. Д. Гніздо Комарових // Зленко Г. Д. Пошук для прийдешнього: Вибр. розповіді літ. слідопита. О., 2004.

Статтю оновлено: 2014
Цитувати статтю
Г. Д. Зленко . Комарова Любов Михайлівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=4304 (дата звернення: 02.03.2021).