Антропософія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Антропософія

АНТРОПОСО́ФІЯ (від антропо… і грец. σοϕία – мудрість) – течія в духовному житті 20 ст., різновид теософії, що досліджує можливості розвитку людиною прихованих у ній духовних сил. Виходить із засн. 1912 Р. Штайнером «науки про дух» – надчуттєвого пізнання світу через самопізнання людиною себе як косміч. істоти. В основу свого вчення Р. Штайнер поклав синтез зх. і сх. реліг.-окульт. учень. У його А. можна виокремити елементи гностицизму, піфагорів. містики чисел, кабалістики, окультно витлумаченого християнства (христософії), а також ремінісценції зі спадщини Й. Ґете, нім. романтиків, класич. ідеалізму Й. Фіхте, Ґ. Геґеля, філософії життя Ф. Ніцше. Р. Штайнер у 1900-х рр. очолював нім. секцію Теософського т-ва, однак після того, як Д. Крішнамурті було проголошено новим учителем світу, виходить з нього і засновує Антропософське т-во, а 1923 – Вільний ун-т науки про дух (Ґетеанум) у Дарнаху. На відміну від традиц. теософії, що ґрунтується на пасив. індійській містиці, Р. Штайнер пропагує пробудження в людині її прихованих духов. сил. Це досягається виконанням системи вправ (медитації, інспірації), за допомогою яких усередині фіз. тіла людини нібито формуються нові, аналог. тілесним, духов. органи на зразок «вогняних коліс» і «квітки лотоса». Згідно з А. кожній людині потрібно розвивати в собі здатність до «духов. споглядання», завдяки чому далеке і неприступне має стати так само безпосередньо близьким для сприймання, як і предмети дотику. Людина, за Р. Штайнером і згідно з традиціями окультизму, є мікрокосмом і має фіз., ефірне (душа) та астральне (дух) тіла. Фіз. тіло вона має від народження, ефірне – набуває з прорізуванням корін. зубів (прибл. у 6 років), астральне – з досягненням статевої зрілості. Духом керує закон перевтілення – реінкарнація. У конкрет. житті дух проявляє себе з урахуванням досвіду своїх попередніх утілень у людському фіз. тілі, яким керує спадковий закон, а душею – створена нею самою доля – карма. Три сфери люд. буття відображають три істор. ступені, через які, за Р. Штайнером, пройшов у своєму становленні світ. дух. Після відкриття А. світ перейшов у четверту фазу, на якій формується духовне «Я». Вирішальне значення в цьому формуванні має діяльність Антропософ. т-ва. Було розроблено систему посвячення з обрядами ініціації, що нагадували масонські. Перші ступені містили танці, вироблення евритмії, постановку театр. містерій, що їх писав сам Р. Штайнер. Для посвячених читалися спец. секретні курси. Праці Р. Штайнера та його доповіді охоплювали проблеми педагогіки, освіти, окремих видів мист-ва, медицини, космогонії, релігії тощо. 1919 Р. Штайнер виступив із власною соц. програмою, створеною під впливом «Держави» Платона. Ця програма передбачала поділ сусп-ва на три автономні сфери: правову, що ґрунтується на рівності; екон., організ. на засадах братерства виробників в окремих громадах; духовну, очолювану ареопагом мудреців, у якій має панувати свобода. В умовах повоєн. кризи ці заклики на батьківщині Р. Штайнера мали певний успіх: виникло АТ з утворення незалеж. госп. громад, на багатьох підпр-вах діяли антропософ. осередки, відкривалися дит. антропософ. школи, мали місце спроби створення «духов.» земляцтва. Зі смертю Р. Штайнера т-во швидко перетворилося на замкнену секту. Ідеї А. були сприйняті у педагогіці, мист-ві, медицині. Певний вплив А. мала на праці Д. Донцова.

Літ.: G. Kaufmann. Fruits of anthroposophy – Three fold. Commonwealth, 1922; H. Leisengang. Die Grundlagen der Anthroposophie. Hamburg, 1922; A. F. Stolzenburg. Anthroposophie und Christentum. Berlin, 1925; F. Meyer. Wer war R. Steiner? Stuttgart, 1961; F. Hiebel. R. Steiner in Geistesgang des Abendlandes. Bern; München, 1965; Бердяев Н. Теософия и антропософия в России. Москва, 1991; Карлгрен Ф. Антропософский путь познания / Пер. с нем. Москва, 1991; Штайнер Р. Христианство как мистический факт «мистерии древности» / Пер. с нем. Ереван, 1991; Шиллер П. Е. Антропософский путь ученичества: Обзор / Пер. с нем. Калуга, 1992; Кузнецова Т. Цветаева и Штейнер. Поэт в свете антропософии. Москва, 1996; Черкасова О. В. Школа Рудольфа Штейнера. Самара, 1996; Штайнер Р. Из области духовного знания, или антропософии / Пер. с нем. Статьи, лекции и драматическая сцена в переводах начала века. Москва, 1997; Antropos. Опыт энциклопедического изложения духовной науки Рудольфа Штайнера: В 2 т. Москва, 1999.

М. В. Бойченко

Стаття оновлена: 2001