Ануров Олександр Герасимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ануров Олександр  Герасимович

АНУ́РОВ Олександр Герасимович (Онуров; 08(21). 04. 1914, с-ще Костянтинівка, нині місто Донец. обл. – 03. 10. 1995, Київ) – актор. Нар. арт. УРСР (1976). Навч. у 1930–32 у Київ. худож. ін-ті. Працював у драм. театрах: Вседонбас. рос. (Костянтинівка, 1932), Сталін. укр. (нині Донец. укр. муз.-драм. театр ім. Артема, 1933–35), Вінн. рос. пересув. (1935–36), Центр. Рад. Армії (Москва, 1938–41), фронт. Пд.-Зх. фронту (1941–45), Одес. Рад. Армії (1945–53), 1953–95 – у Київ. рос. драм. театрі ім. Лесі Українки. Знімався в кіно. А. були притаманні глибокий психологізм і чутливість у створенні ролей сучасників.

Ролі: Серебряков («Дядя Ваня» А. Чехова), Петро («Влада темряви» Л. Толстого), Черкун («Варвари» М. Горького), Дороднов («Пізня любов» О. Островського), Ведерников («Роки блукань» О. Арбузова), Васін («Російські люди» К. Симонова), Теодоро («Собака на сіні» Лопе де Веґи), Вуланд («Хижаки» О. Писемського); у кіно – Дзержинський («Правда», 1957), Петлюра («Кров людська – не водиця», 1960), обидві – на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка.

Літ.: Ануров (Онуров) Олександр Герасимович: [Некролог] // КіЖ. 1995, 18 жовт.

Л. В. Нужна

Стаття оновлена: 2001