АНУ́ЧИН Дмитро Микола­йович (Анучин Дмитрий Николаевич; 27. 08(08. 09). 1843, С.-Петербург — 04. 06. 1923, Москва) — російський антрополог, етно­граф і гео­граф. Проф. Моск. університету (1891), академік Рос. імперат. АН (1896). Очолював першу в Росії каф. антропології, Товариство любителів природо­знавства, антропології та етно­графії при Моск. університеті і засн. ним 1885 каф. гео­графії. Створив антрополого-етногр. музей Моск. університету. Автор числен. публікацій, серед яких особл. значе­н­ня має праця «Рельеф поверх­ности Европейской Рос­сии в последовательном развитии пред­ставления о нем» («Землеведение», 1895, кн. 1, 4). Значну увагу приділяв дослідж. творчої спадщини М. Миклухо-Маклая та ін. видат. науковців. Створив школу етно­графів і гео­графів. Разом із тим деякі праці А. по­значені тенденційністю, зокрема він дотримувався москвофіл. концепцій щодо етногенезу укр. горян, особливо гуцулів, заперечував особливості антропол. рис українців порівняно з ін. сх.-словʼян. народами, що зна­йшло свій вияв у ст. «К антропологии украинцев» («Рус­ский антропологический журнал», 1918, № 1, 2), у якій дис­кутував із Ф. Вовком. Водночас незаперечним залишається внесок А. в дослідж. антропології, етно­графії та гео­графії словʼян. народів, зокрема українців.