Анцупов Євген Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Анцупов Євген  Михайлович

АНЦУ́ПОВ Євген Михайлович (20. 01. 1940, с. Отказне Ставроп. краю, РФ – 18. 05. 1994, м. Франкфурт-на-Майні, Німеччина) – учасник демократичного руху в СРСР, радянський політв’язень, історик. Закін. істор. ф-т Харків. ун-ту (1968). Навч. у Моск. істор.- архів. ін-ті (1957–59), з якого виключ. за написання і розповсюдження антихрущов. листівки, та на ф-ті журналістики Ленінград. ун-ту (1964–65). Концепція дисертац. роботи «Проблеми періодизації всесвітньої історії» за логікою сусп. криз унаслідок війни суперечила офіц. методології, тому не була дозволена до захисту. Працював фізично (1960–64), був н. с. Харків. істор. музею (1968–73), кер. групи в Архів. відділі Харків. облвиконкому (1973–76), зав. відділу наук.-тех. інформації Харків. НДІ інтроскопії (1976– 79), кер. відділу газетно-журн. інформації міської довідк.-інформ. служби (1980–81). У лютому 1980 звернувся до влади по дозвіл на еміграцію із СРСР та вихід із рад. громадянства. Після обшуку, який провів КДБ на його квартирі, і вилучення творчого архіву та рукопису книги про О. Шпенґлера А. заарештовано, згодом засуджено на 6 р. ув’язнення в таборі суворого режиму і 5 р. заслання. 1981–83 – у таборі для політв’язнів у Мордов. АРСР, 1984–86 – у в’язниці м. Чистополь Татар. АРСР. В ув’язненні зазнавав постій. репресій з боку влади. На поч. лютого 1987 А. комісовано за станом здоров’я (в цей час під тиском Заходу влада проводила спекулят. акцію в справі звільнення декого з політв’язнів). Від рад. паспорта А. відмовився, вимагав дозволу на еміграцію із СРСР. Згодом родина А. отримала політ. притулок у Німеччині й оселилася у м. Франкфурт-на-Майні. Хоча А. був непримирен. критиком КПРС і комуніст. тоталітаризму, однак залишився вірним соціалізмові та рос. рад. імперії (саме цим поняттям означував свій ідеал новіт. рос. державності: «збереження і будівництво великої багатонаціональної держави на місці СРСР»); «націоналів» і «націоналістів» засуджував за домагання «виходу зі складу Росії».

Ю. В. Бадзьо

Стаття оновлена: 2001