Комаровський Микола Антонович

КОМАРО́ВСЬКИЙ Микола Антонович (24. 11(06. 12). 1883, м. Катери­нослав, нині Дніпропетровськ – 22. 11. 1972, м. Заліщики Терноп. обл.) – антрепренер, актор, режисер. Театр. діяльність розпочав 1906 як актор. Після закінчення 1-ї світ. вій­ни був інтерно­ва­ний. Після звільнення 1920 грав у «Новому драм. театрі ім. І. Фран­­ка» у Вінниці під кер-вом Г. Юри. 1920–31 – у мандр. трупах: «Емі­­грант» В. Собінця; О. Міткевич, Р. Бойко, Й. Стадника, І. Город­ничого. Від 1931 (з перервою) – антрепренер театру «Промінь» на Волині, Поліссі та в Галичині. 1935 – в мандр. «Укр. театрі І. Ко­­гутяка». Від 1939 – співзасн. і 1-й мист. кер., актор і реж. Терноп. драм. театру ім. І. Франка. 1946–66 – реж. нар. драм. театру рай. Будинку культури у Заліщиках.

Ролі: Батько («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Шмага («Без вини вин­ні» О. Островського), фон Кальб («Під­ступність і кохання» Ф. Шіллера).

Вистави: «Наталка Полтавка» І. Котля­ревського (також роль Возного), «Шель­­менко-чура» за Г. Квіткою-Основ’я­нен­ком (також роль Шельменка), «Поши­­лись у дурні» М. Кропивницького, «Ма­­руся Богуславка», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Циганка Аза» М. Старицького, «Хмара» О. Суходоль­ського, «Гетьман Полуботок» за О. Бар­вінським, «Орли степів» за О. Левиць­ким, «Бен Ґур» Є. Рудого, «Вій» за М. Го­­голем, «Діти Агасфера» С. Бєлої, «Ди­­бук» Семена Анського.

Літ.: Чайківська-Шембель Г. Мико­ла Комаровський, видатний актор і ре­­жисер // Наш театр: Книга діячів укр. театр. мист-ва. 1915–1991. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1992. Т. 2; Лаврентій Р. Український Народний Театр «Промінь» Миколи Комаров­ського // Вісн. НТШ. 2006. № 36.

Р. Я. Лаврентій