Апатит - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Апатит

АПАТИ́Т (від грец. ἀπάτη – обман) – мінерал класу безводних фосфатів. Ca5(PO4)3F і Ca5(PO4)3Cl. Вміст P2O5 41– 42 %. F, Cl та (ОН) взаємозаміщуються. Домішки Na, Mn, Th, U, Sr та ін. Сингонія гексагональна. Характерні кристали в формі шестигранних призм і голок, рідше – у вигляді короткостовпчастих або таблитчастих форм. Колір: безбарвний, прозорий, білий, частіше блідо-зелений до смарагдово-зеленого, блакитний, жовтий, бурий, фіолетовий. Блиск скляний, на поверхні зламу – жирний. Твердість 5. Крихкий. Злам нерівний або раковистий. Питома вага 3,18–3,21. Один із розповсюджених мінералів пізньої магматич. кристалізації переважно основних та лужних порід. У формі суцільних зернистих мас міститься у відомих родовищах Хібіногорська на Кольському п-ві. Відкриті, але недостатньо розвідані родовища А. в метасоматично змінених габроїдах Коростенського та Корсунь-Новомиргород. плутонів. Відомі родовища фосфорит. конкрецій венду Поділля і крейдові фосфоритні відклади Волині та периферій. частин Коростенського і Корсунь-Новомиргород. плутонів. У нижньопалеозой. відкладах хребта Кара-Тау (Казахстан) відкриті високоякісні фосфорити пластового типу. Потужні родовища того ж типу відомі в зх. штатах США, в палеогенових відкладах Алжиру, Тунісу, Марокко. Запаси фосфат. сировини, що містяться у надрах України, можуть забезпечити потреби її с. госп-ва. Використовуються для вироб-ва мінерал. добрив, у хім. пром-сті – для одержання фосфору та фосфор. кислоти; у металургії, керамічній та скляній пром-сті. Синтетичні А. з домішками рідкоземел. елементів використовують в оптиці.

А. Я. Радзивілл

Стаття оновлена: 2001