Аполітичність

Визначення і загальна характеристика

АПОЛІТИ́ЧНІСТЬ — форма політичної поведінки, що виявляється на індивідуальному або груповому рівні у від­даленості від політики, пасивності та байдужості до політичного життя. А. означає виключеність особи чи соц. групи із політ. процесів під впливом як внутр. на­станов, так і сусп. оточе­н­ня. Виражається у нес­прийнят­ті існуючої політ. дійсності чи окремих її елементів, ігноруван­ні політ. заходів. Причинами появи та пошире­н­ня А. в су­спільстві можуть бути неефективність механізмів політ. соціалізації особистості, від­сутність дієвих ка­налів вираже­н­ня громад. думки, недо­статність існуючих легал. засобів артикуляції політ. інтересів і потреб, засобів впливу громадськості на здійсне­н­ня політ. влади тощо. А. є наслідком не­впевненості або зневіри індивіда чи соц. групи у можливості сусп. змін шляхом їхньої участі у політ. житті, труднощів із ви­значе­н­ням політ. симпатій чи антипатій. А. є антиподом надмірної політ. активності особи, політ. партії чи громад. організації. А. як соц.-політ. феномен роз­глядається в контекс­ті заг. утвердже­н­ня й пошире­н­ня комплексу політ. прав і свобод, становле­н­ня форм мас. участі в політ. процесі. В її основі лежить ро­зумі­н­ня й усві­домле­н­ня того факту, що певний характер політ. поведінки субʼєкта — справа його індивід. вибору. Реалізація політ. прав перед­бачає право вільного і нічим, крім закону, не обмеженого вибору. Проте це вибір не між засобами реалізації політ. права, а між тим, реалізовувати це право на практиці чи ні. А. означає від­мову від реалізації цього права. А. за певних умов може виявлятися в тому, що громадяни хоча й беруть участь у політ. процесах, проте роблять це нерідко ситуативно, вимушено і неусві­домлено. Їхня участь у цих процесах та її конкретні форми детермінуються не внутр. на­становами і пере­кона­н­нями, а здебільшого навʼязува­н­ням чужої волі, зовнішніми щодо цих індивідів діями і силами, зокрема поширеними остан­нім часом різноманіт. політ. технологіями, маніпуляціями та інформ. впливами. За таких умов А. є природньою реакцією індивідів і соц. груп на ці дії. Конкретні форми А. багатоманітні. До проявів А. дехто зараховує політ. конформізм, що перед­бачає від­сутність активного несхвале­н­ня дій влади, усуне­н­ня від активного політ. протесту. Однією з показових і поширених форм А. є абсентеїзм. Водночас А. — якісна характеристика негатив. ставле­н­ня окремих індивідів і соц. груп у цілому до політ. системи, політ. режиму. Внаслідок А. значної частини насел. знижується ступінь легітимності політ. ін­ститутів та політ. системи країни загалом. А. заважає нормал. пере­бігу політ. процесу, створює труднощі в ході вибор. кампаній та ін. форм прямого народо­вла­д­дя, що перед­бачають обовʼязк. врахува­н­ня думки громадян при прийнят­ті політ. рішень, заміщен­ні виборних посад тощо. А. громадян роз­цінюється як пере­шкода на шляху роз­витку пред­ставниц. засад демократії та взаємо­прийнятного виріше­н­ня важл. сусп. справ. По-різному спри­ймається А. мас та А. політ. еліти. Важл. умовою зниже­н­ня рівня А. за сучас. умов вважається подола­н­ня нових форм політ. від­чуже­н­ня.

С. В. Лінецький, О. В. Шуба

Завантажити статтю