Аполлон - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Аполлон

«АПОЛЛО́Н» – літературно-мистецький журнал. Виходив 1909–17 у С.-Петербурзі: спочатку щомісяця, від 1911 – 10 книг щороку; 1909–10 видавався додаток до «А.» – «Литературный альманах»; ред.-видавці – С. Маковський, М. Ушков та ін. При «А.» діяло однойм. книговид-во. Журнал був тісно пов’язаний із символізмом, пізніше – з акмеїзмом. В «А.» друкувалися твори І. Анненського, К. Бальмонта, О. Блока, В. Нарбута, М. Гумільова, С. Городецького, О. Білецького (під псевд. Річард Побєдимський) та ін. «А.» інформував про культурно-мист. життя в Україні, театр. вистави, виставки творів живопису і скульптури в Києві, Одесі та ін. Надруковано статті, присвяч. мист-ву України: «Малоросское барокко» (1911) та «Старинная архитектура в Галичине» (1915) Г. Лукомського, «Архаизм в русской живописи» (1909), «Константин Богаевский» (1912) М. Волошина, «Собрание Ханенка в Петрограде» (1916) В. Воїнова, «А. Ф. Гауш» (1913) А. Ростиславова, «Шевченко и Мистраль» (1911) П. Наумова та ін. У кількох статтях «А.» («Современный лиризм» І. Анненського, «О политической поэзии» М. Гумільова та ін.) дано високу оцінку творчості Т. Шевченка. Серед ілюстр. матеріалу – заставки, віньєтки та іл. Г. Нарбута (1910–13), який створив і титул «А.» за 1916. Ідейно-естет. платформа і художня практика «А.» знайшли певний відгомін у діяльності укр. поетів-неокласиків.

Літ.: Корецкая М. В. «Аполлон» // Русская литература и журналистика начала 20 века. Москва, 1984.

І. Д. Бажинов

Стаття оновлена: 2001