Апхаїдзе Шалва Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Апхаїдзе Шалва  Миколайович

АПХАЇ́ДЗЕ Шалва Миколайович 20. 07 (01. 08). 1894, с. Дзукнурі, Грузія – 19. 02. 1968, Тбілісі) – грузинський поет і літературознавець. Закін. С.-Петербур. ун-т (1917). Був чл. групи груз. символістів « » («Блакитні роги»). Автор зб. («Вірші», 1941, 1945, 1949, 1954), («Весняні світанки», 1963), («Мцхетська блакить», 1967) та ін.; кн. («Критичні статті», 1959), («Люди і книги», 1964), («Статті та спогади», 1969); монографій («Акакій Хорава», 1962), («Веріко Анджапарідзе», 1956) та ін. Усі твори А. опубл. у Тбілісі. Переклав вірші Т. Шевченка («Чи ми ще зійдемося знову?..», «Закувала зозуленька...», «Бували войни й військовії свари...»), Лесі Українки («Мріє, не зрадь!..», «Веселий пан», «Пан народовець» та ін.), П. Тичини («Цвіт в моєму серці...», триптих «Листи до поета», «Я утверждаюсь»), П. Воронька («Листівочка», «Мої друзі» та ін.). Укр. мовою твори А. публікувалися в перекл. М. Бажана, В. Вільного, З. Гончарука.

Тв.: укр. перекл. – [Вірші] // Поезія грузинського народу: Антологія. Т. 2. К., 1961.

І. І. Абашидзе

Стаття оновлена: 2001