Арабажин Костянтин Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Арабажин Костянтин  Іванович

АРАБА́ЖИН Костянтин Іванович (псевд. і крипт. – К. Не-я, Недоля та ін.; 02(14). 01. 1866, м. Канів, нині Черкас. обл. – 13. 07. 1929, Рига) – літературознавець, письменник, перекладач. Закін. Ун-т св. Володимира у Києві (1890). Премія ім. М. Пирогова цього ун-ту (1891). Від 1892 жив у С.-Петербурзі. У 80-х рр. брав участь у рев. боротьбі, нелегально перевозив з Галичини до Росії заборонену літ-ру. Підтримував зв’язки з І. Франком, М. Павликом, родиною Заклинських, М. Бучинським, С. Даниловичем та ін. 1899– 1900 в С.-Петербурзі редагував прогрес. г. «Северный курьер», залучив до співроб-ва у ній І. Франка. 1913 був обраний проф. кафедри рос. літ-ри Гельсингфор. ун-ту, від 1918 постійно жив у Гельсинкі, викладав в ун-ті, видавав г. «Русский голос». Згодом був ректором рос. університетських курсів і редактором г. «День» (1922) у Ризі. Автор ст. «Галицько-руський суспільний рух» (1892), «Український Прометей» (1911), «Т. Г. Шевченко і панславізм (до питання про Кирило-Мефодіївське товариство)», «Шевченко і месіанізм» (обидві – 1914). Писав вірші, пройняті рев. ідеями, протестом проти сусп. ладу (залишилися неопубл.). Переклав укр. мовою окремі твори Л. Толстого, Ґі де Мопассана та ін.

Тв.: Поперед спитайся, а тоді й лайся: Комедія-жарт у одній дії. К., 1885.

Пр.: Казимир Бродзинский и его литературная деятельность. К., 1891; Гоголь как драматург // Ежегодник императ. театров. 1909. Вып. 2; Публичные лекции о русских писателях. Кн. 1. С.-Петербург, 1909; Леонид Андреев. Итоги творчества. С.-Петербург, 1910; Этюды о русских писателях. С.-Петербург, 1912; Поэт мировой скорби. С.-Петербург, 1914.

Літ.: Пыпин А. Н. Разбор сочинения К. И. Арабажина: Казимир Бродзинский и его литературная деятельность. С.-Петербург, 1894; Погребенник Ф. П. Іван Франко в українсько-російських взаєминах. К., 1986; Полєк.

Ф. П. Погребенник

Стаття оновлена: 2001