Ареф’єв Анатолій Васильович

Визначення і загальна характеристика

АРЕ́ФʼЄВ Анатолій Васильович (24. 11. 1918, с. Ставрополь, нині м. Тольят­ті Самар. обл., РФ — 28. 01. 1989, Дні­пропетровськ) — театральний художник. Народний художник СРСР (1967). Державна премія УРСР ім. Т. Шевченка (1978). Батько В. Арефʼєва. Закін. Пенз. худож. технікум (1938). Від 1947 працював у Киргиз., 1971–74 — у Горьков. театрах опери та балету художником, гол. художником; 1974– 89 — гол. художник Дні­проп. театру опери та балету. Йому належить сцено­граф. виріше­н­ня балетів «Бахчисарайський фонтан» Б. Асафʼєва (1975), «Спартак» А. Хачатуряна (1975, спів­авт.), «Панянка та хуліган» Д. Шостаковича (1978), «Тисяча і одна ніч» Ф. Амірова (1982), «Ромео і Джульєт­та» С. Прокофʼєва (1986), «Франческа да Ріміні» П. Чайковського (1987), «Кармен-сюїта» Ж. Бізе — Р. Щедріна (1988) та ін., опер «Князь Ігор» О. Бородіна (1974), «Бог­дан Хмельницький» К. Данькевича (1976), «Борис Годунов» М. Мусоргського (1978), «Аїда» Дж. Верді (1981), «Паяци» Р. Леонкавал­ло (1987). Декорації А. вирізнялись високим художнім смаком, лаконічністю, винахідливістю, чистотою і гармонійністю усіх пропорцій у вирішен­ні сценічного простору і від­ображали якісно нові знахідки майстра в осягнен­ні суті вічних про­блем буття, боротьби добра зі злом, життя зі смертю, милосердя із жорстокістю.

Літ.: Джусупова С. А. A. Арефьев. Фрунзе, 1958; Лупандина А. Анатолий и Владимир Арефьевы // Сов. художники театра и кино. Москва, 1980; Борисова Н. Энергия и красота решений // Сов. балет. 1987. № 3; Анатолій Васильович Арефʼєв (некролог) // Рад. Україна. 1989, 29 січ.; Шпаковская Т. Мастер. Творчество не знает границ // Театр. летопись длиною в четверть века. Дн., 1999; Туркевич.

Т. А. Шпаковська

Завантажити статтю