Ар’єргард

Визначення і загальна характеристика

АРʼЄРГА́РД (франц. arrière-garde — тилова охорона) — сили прикри­т­тя, що виділяються зі зʼ­єд­нань (частин) сухопутних військ під час від­ступу та при пере­міщен­ні чи маневруван­ні. Осн. зав­да­н­ня А. у разі від­ходу: затримати противника, що на­ступає; ви­грати час, необхідний для від­ступу гол. сил; забезпечити їм організований від­хід та зайня­т­тя при­значеного рубежу. А. без­перервно веде роз­відку з метою виявле­н­ня складу угрупова­н­ня й напряму руху військ противника. А. широко за­стосовувалися у війнах минулого. У середні віки вони, як і авангарди, складали найважливішу частину не лише похідного, а й бо­йового порядку військ, коли А., або резерв, становив окрему колону військ, яка роз­ташовувалася за­звичай на одному з флангів. До А. виділялися значні сили із різних родів військ; він уводився в бій у кульмінац. момент, нерідко вирішуючи його долю. Згодом А. втрачає своє значе­н­ня однієї з осн. частин бо­йового порядку й стає лише органом охорони (прикри­т­тя). Під час 2-ї світової війни до складу А. виділяли від дивізії — під­силений полк, від полку — під­силений баталь­йон, іноді від корпусу (армії) — дивізію, яка прикривала від­хід військ на кількох маршрутах. А. вів маневрову оборону та за­стосовував загородже­н­ня вздовж усієї смуги від­ходу гол. сил. При ви­значен­ні бо­йового складу А. беруть до уваги його спроможність виконати зав­да­н­ня само­стійно, без під­тримки гол. сил. До А. при­єд­нуються танкові та механізовані частини (під­роз­діли), під­силені під­роз­ділами ін. родів військ за під­тримки авіації. У ВМФ А. — це оста­н­ня ескадра або група кораблів у бо­йових порядках (від­повід­но, флоту або ескадри), що прямувала на певній від­стані від гол. сил для їх охорони з тилу. Від 2-ї світової війни, у звʼязку з сут­тєвими змінами в умовах і характері бо­йових дій на морі, А. на флоті не використовувався.

В. В. Стрижевський

Завантажити статтю