Ар’єргард - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ар’єргард

АР’ЄРГА́РД (франц. arrière-garde – тилова охорона) – сили прикриття, що виділяються зі з’єднань (частин) сухопутних військ під час відступу та при переміщенні чи маневруванні. Осн. завдання А. у разі відходу: затримати противника, що наступає; виграти час, необхідний для відступу гол. сил; забезпечити їм організований відхід та зайняття призначеного рубежу. А. безперервно веде розвідку з метою виявлення складу угруповання й напряму руху військ противника. А. широко застосовувалися у війнах минулого. У середні віки вони, як і авангарди, складали найважливішу частину не лише похідного, а й бойового порядку військ, коли А., або резерв, становив окрему колону військ, яка розташовувалася зазвичай на одному з флангів. До А. виділялися значні сили із різних родів військ; він уводився в бій у кульмінац. момент, нерідко вирішуючи його долю. Згодом А. втрачає своє значення однієї з осн. частин бойового порядку й стає лише органом охорони (прикриття). Під час 2-ї світ. війни до складу А. виділяли від дивізії – підсилений полк, від полку – підсилений батальйон, іноді від корпусу (армії) – дивізію, яка прикривала відхід військ на кількох маршрутах. А. вів маневрову оборону та застосовував загородження вздовж усієї смуги відходу гол. сил. При визначенні бойового складу А. беруть до уваги його спроможність виконати завдання самостійно, без підтримки гол. сил. До А. приєднуються танкові та механізовані частини (підрозділи), підсилені підрозділами ін. родів військ за підтримки авіації. У ВМФ А. – це остання ескадра або група кораблів у бойових порядках (відповідно, флоту або ескадри), що прямувала на певній відстані від гол. сил для їх охорони з тилу. Від 2-ї світ. війни, у зв’язку з суттєвими змінами в умовах і характері бойових дій на морі, А. на флоті не використовувався.

В. В. Стрижевський

Стаття оновлена: 2001