Арзуманли Вагіф - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Арзуманли Вагіф

АРЗУМАНЛИ́ Вагіф (Arzumanli Vaqif; справж. – Arzumanlћ Vaqif Minad Oђlu; 05. 03. 1947, с. Согуб, Азербайджан) – азербайджанський перекладач, літературознавець. Д-р філол. н. (1984). Закін. Азерб. ун-т (1968). Автор низки праць про культур. зв’язки народів СРСР, зокрема азерб.-укр. літ. контакти: монографія «Азџрбаjæан-украjна џдџби џлагџлџри» («Азербайджансько-українські літературні зв’язки», Баку, 1982), статті (азерб. мовою) «На батьківщині Великого Кобзаря» (1968), «Вивчення наших літературних зв’язків і турботи» (1976), «С. Вургун і М. Бажан», «М. Рильський про азербайджанську поезію», «Лист Максима Рильського» (усі – 1979), «Неоціненна спадщина вченого» (1983) – про працю А. Кримського «Нізамі і його сучасники», знайдену в азерб. архівах і опубл. А. Абдуллою (1981). Укр. мовою деякі твори А. переклав І. Ільєнко.

Тв.: укр. перекл. – Книга дружби // Сузір’я. К., 1969. Вип. 2.

М. М. Мірошниченко

Стаття оновлена: 2001