Аріозо - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Аріозо

АРІО́ЗО (італ. arioso, букв. – подібно до арії) – невеликий за розміром номер в опері, кантаті тощо. На відміну від арії, А. є складовою драм. дії; часто це своєрідна «поширена репліка» в діалозі, що має розімкнену, вільну структуру і входить у наскрізну дію. Мелодика – виразно-декламаційна, часом напівречитативна. У 17–18 ст. в італ. опері, у кантатах і пасіонах Й.-С. Баха А. посідає проміжне місце (за положенням і характером мелодики) між речитативом і арією. В опер. класиці 19 ст. А. – невелика наспівно-декламац. арія. У 20 ст. значення А. суттєво зростає у зв’язку з посиленням ролі наскрізної, безперерв. дії, з поширенням жанрів камер. опери, моноопери. Численні високі зразки А. знаходимо в укр. оперній музиці 20 ст.: М. Лисенко («Ноктюрн»), К. Стеценко («Іфігенія в Тавриді»), Б. Лятошинський («Золотий обруч»), М. Вериківський («Наймичка»), К. Данькевич («Богдан Хмельницький»).

Л. М. Хіврич

Стаття оновлена: 2001