Аркушенко Володимир Прокопович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Аркушенко Володимир  Прокопович

АРКУШЕ́НКО Володимир Прокопович (16. 05. 1925, м. Первомайськ, нині Микол. обл. – 07. 05. 1977, Львів) – актор. Нар. арт. УРСР (1969). Закін. Київ. ін-т театр. мист-ва (1950). Працював в Одес. театрі ім. Ленін. комсомолу (1944–46, з перервою), Львів. укр. драм. театрі ім. М. Заньковецької (1950–77). Гол. прикметою артистич. особи А. була свіжість, природність створення образів, для кожного з яких актор мав невичерп. арсенал худож. деталей і властивий спосіб вислову. У суто комедій. образах і ситуаціях А. шукав і знаходив барви драматичні. Багато й успішно працював на естраді, викладав у студії при театрі.

Ролі: у театрі – Терешко («Суєта» І. Карпенка-Карого), Стецько («Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка), Некований («Пора жовтого листя» М. Зарудного), Блазень («Король Лір» В. Шекспіра), Власник («Борислав сміється» за І. Франком), Куць («Лісова пісня» Лесі Українки), Книш («Тарас Бульба» за М. Гоголем), Неплюй («Невольник» М. Кропивницького), Дмитро («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці…» М. Старицького), Ґатинь і Дидзис («Вій, вітерець!» Я. Райніса), Бен Акіба («Уріель Акоста» К. Гуцкова), Гроза («Сторінка щоденника» О. Корнійчука), Терешко Колобок («Трибунал» А. Макайонка); у кіно – Малоштан («Кінець Чирви-Козиря», 1957), лейтенант Зубар («Іванна», 1959), поліцейський («Вершники», 1967), усі – Київ. кіностудія худож. фільмів.

Літ.: Брилинський Ю. Світло таланту // Жовтень. 1985. № 6; Веселка С. Форценізація // КіЖ. 1995, 27 груд.

О. Р. Паламарчук

Стаття оновлена: 2001