Армаґеддон
АРМАҐЕДДО́Н — одна з важливих культурологем 20 ст. Означає «місце останнього вирішального бою» між силами добра і зла та власне цей бій. Походить із медіатипів кількох традицій: перської, юдео-християнської, богомильської тощо. Від часів середньовіччя часто поєднувалася з культурологемами змагання світла й темряви, боротьби добра і зла та ін. бінар. схемами. Саму назву запозичено з епізоду з шостим янголом в Апокаліпсисі — про «вирішальний бій» із нечистим. Поняття «А.» міцно входить у нашу цивілізацію від кін. 18 ст. під впливом різних форм кабалізму, масонства, профетизму. В ідеології рос. народництва, соціалізму, комунізму — як ідея «остан., виріш. бою» носіїв соц. справедливості проти світу експлуатації. А. — актуальний догмат віровчення Свідків Єгови. Мотив А. знаходимо також у вченнях таких тоталітар. сект, як Біле братство, сатаністи та ін. Слово «А.» часто вживається у публіцистиці на позначення глобал. катаклізму чи чогось невідворотного. У масовій літературі були спроби поєднати А. із Чорнобил. трагедією.
Рекомендована література
- G. Thomas, M. Witts. The Year of Armageddon: Pope and Bomb. London, 1985;
- C. D. Eby. The road to Armageddon: The martial spirit in English popular literature, 1870–1914. Durham; London, 1988;
- Круз Д. Армагеддон. Сторожинец, 1996;
- Ларонделл Г. Колесницы спасения: Библейская драма Армагеддона. Заокский, 1996;
- Славин О. Армагеддон: Последний отсчет пошел. Москва, 2000.