А́РМІЯ КРАЙÓВА (Armia Krajowa, букв. — Вітчизняна армія) — польська під­пільна військова організація. Створена у листопаді 1939 на окупованій нацистською Німеч­чиною та Радянським Союзом території Польщі. До лютого 1942 мала назву Союз збройної боротьби (Związek Walki Zbrojnej). На західноукраїнських землях частини А. К. (близько 14 тис. осіб) сформували Львівське угрупова­н­ня (одне із шести, на які командува­н­ня А. К. поділяло територію Польщі). Внаслідок терору НКВС проти поляків 1939–41 напередодні радянсько-німецької війни його чисельність зменшилася до 7,5 тис., із них у Львові — 3 тис. вояків. Під час німецької окупації на західноукраїнських землях А. К. бо­йові дії обмежувала дрібними акціями, активніше боролася проти українських пов­станців, подекуди часто у взаємодії з радянськими партизанами (польське керівництво вважало західноукраїнські землі складовою довоєн­ної Польщі, тоді як український націоналістичний рух прагнув утворе­н­ня незалежної Української держави). На­прикінці 1943 у складі Львівського угрупова­н­ня було до 30 тис. осіб; крім цього, 3 тис. жінок — у військовій службі та 2 тис. — в охороні пов­ста­н­ня. Близько 15 тис. бійців діяли на Волині. Озброє­н­ня й офіцерів до­ставляли англійські літаки з аеро­дромів Пів­ден­ної Італії. У 1944 частини А. К. на українських, білоруських і литовських землях намагалися провести операцію «Бужа» (Burza), або «Буря» — під час від­ступу німецьких військ, діючи на випередже­н­ня червоноармійців, прагнули опанувати залишені гітлерівцями території та встановити на них владу польського уряду, що на той час був у екзилі (від 1939 діяв у Франції, а від 1940 — у Великій Британії). Однак уряд СРСР оголосив А. К. ворожою формацією, а її частини примусово роз­зброїв військами радянської армії та НКВС. Близько 27 тис. бійців вивезено пере­важно в радянські концтабори.

Див. також Армія Польська в СРСР, Армія Людова