Арнольд Арнольд Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Арнольд Арнольд  Григорович

АРНО́ЛЬД Арнольд Григорович (справж. – Барський; 01(13). 09. 1897 – 19. 06. 1969, Москва) – режисер мюзик-холу і цирку. Засл. діяч мист-в РРФСР (1963). Від 10 років виступав у дит. групі Горіна; пізніше грав у театрі «Соловцов» та ін. Від 1919 працював у цирку та на естраді. Автор і постановник пантоміми «Марієтта і клоун Піпо» в Київ. цирку (1922), реж. та учасник естрад. муз.-танцюв. номера «4 Філі». 1943–55 – гол. реж., 1956–60 – худож. кер., потім гол. реж. Моск. цирку і Центр. студії цирк. мист-ва. Поставив багато цирк. і естрад. програм, вистав і номерів у Москві, Ленінграді та ін. містах. Серед робіт: огляд «Батьки міста» А. Бухова та А. Артиля (1932), «Наречена і автомат» М. Фролова та М. Єфремова (1934) – обидва в Ленінгр. мюзик-холі; пантоміма «Чорний пірат» (1934, Ленінгр. цирк, спільно з Е. Гершуні); естрадна програма «Музичний магазин» Н. Ердмана і В. Масса (1938, Моск. мюзик-хол, спільно з Л. Утьосовим); цирк. вистава «Арена дружби» (1955, спільно з М. Мєстечковим); огляд «Загадковий кристал» І. Луговського (1960, басейн для плавання Центр. стадіону в Москві); цирк. програма з ілюзіон. атракціоном З. Тарасової (1963, Центр. парк культури і відпочинку ім. Горького). Плідним було творче співроб-во А. з ілюзіоністом Кіо (Е. ГіршвельдРенард); А. допоміг артистові звільнити свої виступи від псевдосхідної екзотики, удаваної «таємничості», увів до програм Кіо елементи сатири на злободенні теми. 1959 А. здійснив постановку (спільно з Л. Лавровським) балетно-цирк. вистави на льоду; 1964 – вистави «Цирк на льоду». У цих двох виставах виявились осн. якості А. як режисера: знання специфіки цирк. мист-ва, гостре відчуття комічного, багатство вигадки, творчий темперамент. Автор статей «Кио» // «Сов. цирк», 1958, № 1 та «Поиски и находки» // «Сов. эстрада и цирк», 1965, № 3.

Літ.: Лабковский Н. Человек эстрады и цирка // Сов. эстрада и цирк. 1957. № 18; Станіславський М. Д., Рубінштейн Л. А. Театр Житомира. К., 1972; Никулин Ю. Почти серьезно… // Молодая гвардия. 1976. № 9.

К. І. Котенко

Стаття оновлена: 2001