Арнольд Ігор Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Арнольд Ігор  Володимирович

АРНО́ЛЬД Ігор Володимирович (19. 03(01. 04). 1900, Харків – 20. 10. 1948, Москва) – математик, педагог. Батько В. Арнольда. Син В. Ф. Арнольда. Д-р пед. н. (1942), чл.-кор. АПН РРФСР (1947). Навч. на матем. відділенні фіз.-мат. ф-ту Новорос. ун-ту (Одеса, 1918–21). Залишив ун-т через матеріал. труднощі і працював у канцелярії, а потім – б-ці. 1922–24 – викл. математики на робітфаці Одес. с.-г. та політех. ін-тів. 1924 переїхав до Москви, вступив на 3-й курс матем. відділ. Моск. ун-ту і 1929 закін. його. 1929–32 – асп. НДІ при Моск. ун-ті, де брав активну участь у роботі наук. семінарів з теорії чисел та проблем сучас. алгебри. 1933–41 – асист., доц., в. о. проф. математики Фіз. ін-ту Моск. ун-ту. Одночасно читав лекції з теорії чисел і теорії арифметики в Моск. пед. ін-ті. 1941 евакуювався з родиною в Магнітогорськ, де працював зав. каф. в одному з ВНЗів. Від 1944 – зав. каф. вищої математики Моск. ін-ту сталі, одночасно – викл. фіз. ф-ту Моск. ун-ту, ст. н. с. АПН РРФСР. Відтоді його наук. робота була пов’язана з розробкою методики викладання математики та вдосконалення наук.-пед. підготовки викладачів математики.

Пр.: Теоретическая арифметика. Москва, 1938; Теория чисел. Москва, 1939; Теория рядов. Москва, 1939; Отрицательные числа в курсе алгебры. Москва; Ленинград, 1947; Показатели степени и логарифмы в курсе элементарной алгебры. Москва; Ленинград, 1949.

Літ.: Андронов И. К. Арнольд Игорь Владимирович (1900–1948) // МШ. 1967. № 2.

Н. М. Гормашева

Стаття оновлена: 2001